Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хворостиння

Хворостиння, -ня, с. То-же, что и хмиз? Пішов мужик одбувать свою панщину в ліс, збірать хворостиння. Грин. II. 72.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 394.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОРОСТИННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОРОСТИННЯ"
Ле нар. = лем. Желех.
Обсапувати, -пую, -єш, сов. в. обсапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Опалывать, ополоть и окучить.
Підбігцем нар. Слегка бѣгомъ, почти бѣгомъ. Ішла, а де і підбігцем, та поки прийшла додому. Кв.
Погорда, -ди, ж. Пренебрежете, презрѣніе. Г. Барв. 460. Не видко було ні ненависти, ні погорди. Левиц. І. 463.
Пожахачка, -ки, ж. Трусиха. Тільки часом Галя пожахнеться й пошептом питає: що ж як кава прийде? — Не прийде, — одказують їй усі. — А як вовк присуне? шепче знов Галя. — О пожахачко! МВ. ІІІ. 68.
Постріл, -лу, м. Выстрѣлъ. К. ПС. 57. За їдним пострілом сорок сім качок убив. Чуб. І. 300. За їдним пострілом убив дві качки. Н. Вол. у.
Потесати, -шу́, -шеш, гл. 1) Потесать нѣкоторое время. 2) Обтесать, вытесать (во множествѣ).
Рандарський, -а, -е. = орандарський. К. Досв. 13.
Сверб, -бу, м. Зудъ.
Хоронення, -ня, с. Похороны. Яка кому смерть, таке й хоронення. Ромен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВОРОСТИННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.