Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хворостиння

Хворостиння, -ня, с. То-же, что и хмиз? Пішов мужик одбувать свою панщину в ліс, збірать хворостиння. Грин. II. 72.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 394.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОРОСТИННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОРОСТИННЯ"
Вутячий, -а, -е. Утиный. Драг. 375.
Ґурґу́ля, -лі, ж. = Ґуля.
Душогу́б, -ба, м. = душогубець.
За́вкри́вдно нар. Обидно. Завкри́дно йому, що в нього нема. Камен. у. Тому за́вкридно, що він сіяв, а той узяв хліба дві копи. Н. Вол. у.
Кормига, -ги, ж. Иго, ярмо, власть. Ми тілько тоді кумпанія кармазинам, як треба виручати їх із під кормиш лядської. К. ЧР. 68. під кормигу підгорнути. Подчичинить подъ власть. Хотіла невістку під свою кормигу підгорнути, але не вдалося таки. Канев. у.
Момотли́вий, -а, -е. Неясно, нечисто выговаривающій. Гол. II. 732.
Повідказувати, -зую, -єш, гл. Отвѣтить (многимъ). Хто про що питав, — усім повідказував.
Попопрати, -перу́, -ре́ш, гл. 1) Постирать много. 2) Помочить сильно. Дощ мене попоправ. Харьк. у.
Хлопство, -ва, с. Простой народъ, мужики, мужичье. Не нам, шляхто моя вірна, від хлопства втікати! К. Досв. 186.
Шти род. пад. отъ честь. Не зна ні шти, ні пори. Ном. № 2834.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВОРОСТИННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.