Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хаба

Хаба, -би, ж. = хабета. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБА"
Богоненавидник, -ка, м. Ненавидящій Бога. К. (Желех).
Відігравати, -граю, -єш, сов. в. відіграти, -граю, -єш, гл. Играть, сыграть. Дав йому своєї скрипки одограть весілля. Грин. II. 58—59.
Довгоно́сик, -ка, м. Насѣк. Носатикъ. Закр.
Жва́кнути, -ну, -неш, гл. Брякнуться, шлепнуться.
Зжува́ти, зжую́, -єш, гл. Сжевать. Сим. 99.
Клюсак, -ка, ж. Кривой ножъ, рѣзакъ. Вх. Зн. 26.
Нага́бати, -баю, -єш, гл. Преслѣдовать, нападать; трогать. Яструб нагабає всілякі птахи. Вх. Зн. 38.
Подост нар. = подостатком. Гн. II. 45.
Портки, -ків, м. мн. Штаны изъ полотна. Козел. у. Гол. Од. 43. Вх. Зн. 83.
Усинобожити, -жу, -жиш, гл. = усамобожити?
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.