Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фалатати

Фалатати, -таю, -єш, [p]одн. в.[/p] фалатнути, -ну, -неш, гл. Рвать, разорвать въ куски. Фр. (Желех.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФАЛАТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФАЛАТАТИ"
Архи́мницький, -а, -е. Шарлатанскій, плутовской.
Бурдей, -дея, м. 1) Землянка. Камен. у. 2) Курная изба. Шух. I. 96, 111. 3) Публичный домъ. Желех. Ум. бурдейчик.
Відмотувати, -тую, -єш, сов. в. відмотати, -таю, -єш, гл. Отматывать, отмотать.
Зачиня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зачини́ти, -ню́, -ниш, гл. Затворять, затворить. У свого батька і хлів зачиняв, а в нашого не хоче й хати. Ном. № 2539.
Норовливий, -а, -е. = норовистий.
Порозліплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разлѣпиться (во множествѣ). Хто ж то так вареники ліпив, що вже й порозліплювались? Харьк.
Скам'яніти, -нію, -єш, гл. Окаменѣть. Мнж. 29. Чого це тут усе скам'яніло? Мнж. 32.
Сторчогляд, -да, м. Человѣкъ, смотрящій сурово, изподлобья.
Тужіння, -ня, с. Плачъ съ причитаніями. Тужіння по мертвому.
Худо II, нар. Плохо, худо. Ой як добре буде, то я й забарюся, а як худо буде, то й назад вернуся. О. 1861. IV. 93. (Н. п.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФАЛАТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.