Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Божатися, -жаюся, -єшся, гл. ? Божайся, Боже! Волынь.
Гайдуцький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гайдуку 1.
Заво́зити, -жу, -зиш, сов. в. завезти́, -зу, -зе́ш, гл. 1) Завозить, завезти куда нибудь далеко. Чоловіче мій, дружино моя! завіз ти мене, де роду нема, де роду нема, та все чужина. Мет. 246. Він не хотів його убивать, да завіз його в ліс. Рудч. Ск. І. 25. Почали дорікати Колумбові, що завіз їх ка-зна куди. Ком. І. 54. 2) Привозить, привезти. Степом їду, — степ широкий, дорога смутненька, — завези мене, сивий коню, де моя миленька. Чуб. V. 241. 3) Ввозить, ввезти во внутрь чего-либо. Завези воза в возівню. 4) Доставлять, доставить, завозить, завезти что по пути. Із Одеси преславної завезли чуму. Шевч. 535.
Катержний, -а, -е. = каторжний. Уже вона мені отут сидить в печінках, ся річка катержна. Греб. 388.
Люб'язни́й, -а, -е. Любезный, милый, пріятный. Водишся з люб'язними мені людьми. Кв. II. 173. Знаю, чом тобі всі не люб'язні. Котл. Н. П., Ум. люб'язне́нький.
Навспра́вжки, навспра́жки, навспра́жнє, нар. Дѣйствительно, подлинно, въ самомъ дѣлѣ. Сестру Дідона мала Ганну, навсправжки дівку хоч куди. Котл. Ен. І. 19.
Понамайстровувати, -вую, -єш, гл. Намастерить (во множествѣ).
Протрухнути, -ну, -неш, гл. = протрухлявіти.
Роздряпати Cм. роздряпувати.
Урод, -ду, м. = уро5кай. Уроди у вас ладнії? Вх. Зн. 476.