Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вижати I Cм. вижимати.
Гоноро́вий, -а, -е. Благородный, знатный. Я гоноровий шляхтич. Стор. І. 188.
Дика́рь, -ря́, м. Родъ камня. Камінь-дикарь. Славяносерб. у.
Листико́вий, -а, -е. Изъ листьевъ. Їхав козак морковий, коник бураковий, а шепочка з лопуха, кунтуш листиковий. Kolb. І. 144.
Розмівка, -ки, ж. = розмова. Розмівка не така, удача не така. Г. Барв. 408.
Слинка, сли́ночка, -ки, ж. Ум. отъ слина.
Сосоночка, со́сонька, -ки, ж. Ум. отъ сосна.
Торсати, -саю, -єш, гл. Трясти, двигать, толкать, дергать. Не торсай столом, бо я на йому пишу. Сквир. у. Взяла ту прислужницю та й пхнула. Ваба то і вгледіла: «Що це ти її торсаєш»? Чуб. II. 31.
Уж, ужа, м. 1) = вуж 1. Приткнув, як ужа вилами. Ном. № 6787. 2) = гуж. Ном. № 12000 (одм.). 3) Орнамента на писанкахъ — съ извивающейся по яйцу линіей. КС. 1891. VI. 379. Ум. ужик. Чуб. І. 312.
Хвараон, -на, м. Фараонъ. Ти Мойсея со ізраїльтянами перевіз через море, хвараона потопив г зробив йому великеє горе. Чуб. І. 166. Як жиди вийшли з Єгипту, пустився здоганяти їх фараон. Гн. II. 227.