Дворо́к, -рка́, м. Ум. отъ двір.
Зубець, -бця́, м.
1) Зубець — какъ фигура и какъ часть снаряда (напр. зубці у грабля́х. ; сдѣланный изъ матеріи и пр. какъ украшеніе одежды.
2) Зубокъ, часть чесночной луковицы, распадающейся на части.
3) мн. зубці. Кушанье изъ очищенныхъ зеренъ ячменя — сваренныхъ или поджаренныхъ. На закуску куліш і кашу, лемішку, зубці, путрю, квашу. Ум. зубчик.
Ібиска, -ки, ж. пт. Чайка.
Качористий, -а, -е. . качористі вилочки Названіе особаго рода вышиванья въ Галиціи.
Курокрад, -да, м. Крадущій куръ.
Млість, мло́сти и пр = млость и пр. Мене така млість напала, що аж сам собі важкий зробився.
Пайок, -йка, м. Ум. отъ пай.
Підвидіти, -джу, -диш, гл. Подсмотрѣть.
Підлинь, -ні, ж. У кожевниковъ: верхній слой очищаемой кожи съ корнями волосъ.
Сіменник, -ка, м. Дерево, оставленное при вырубываніи лѣса несрубленнымъ.
