Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умірати

Умірати, -раю, -єш, сов. в. умерти, умру, -реш, гл. Умирать, умереть. Коли емірати, то вмірати, — то все треба день оперяти. Ном. № 4268. Хто за віру умірає, той собі царсто заробляє. Ном. № 1. Щоб я вмер, коли неправду кажу. Ном. № 932. Хто вмер, той каятиметься, — такой хорошій солнечный день. Ном. № 603. вона вмерло — води! Она сильно, до смерти хочетъ воды. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІРАТИ"
Білячий, -а, -е. Бѣличій. Білячий хвостик. О. 1862. ѴІІІ. 33.
Вистріпати, -ся. Cм. вистріпувати, -ся.
Наси́льно, нар. Насильно. Насильно колодязь копать — води не пить. Ном. № 1088.
Остити Cм. остивати.
Повалятися, -ля́юся, -єшся, гл. Разрушиться, повалиться. Погнили біленькі хати, повалялись. Шевч. 530.
Поживитися Cм. поживлятися.
Роззяпити Cм. роззяплювати.
Схожати, -жа́ю, -єш, гл. 1) = сходити. То він на чердак ісхожає. КС. 1882. XII. 487. Я.... того не чувала, шоб жовтий пісок на білому камені схожав. КС. 1882. XII. 491. Всі козаки (з судна) на сиру землю схожали. КС. 1882. XII. 488. Мати старая з двора схожає. Грин. III. 692. 2) = сходитися. Поли із полою схожає. КС. 1882. XII. 497.
Ураза, -зи, ж. 1) Рана, больное мѣсто. Роскопирсала ті врази, що глибоко крилися в серці. Мир. ХРВ. 258. 2) Оскорбленіе, обида. Ум. уразка. За сю уразку я визиваю тебе на чесний поєдинок. Стор. МПр. 10.
Харсонський, -а, -е. Херсонскій. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМІРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.