Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умірати

Умірати, -раю, -єш, сов. в. умерти, умру, -реш, гл. Умирать, умереть. Коли емірати, то вмірати, — то все треба день оперяти. Ном. № 4268. Хто за віру умірає, той собі царсто заробляє. Ном. № 1. Щоб я вмер, коли неправду кажу. Ном. № 932. Хто вмер, той каятиметься, — такой хорошій солнечный день. Ном. № 603. вона вмерло — води! Она сильно, до смерти хочетъ воды. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІРАТИ"
Вінчання, -ня, с. Вѣнчаніе. Май має, коса грає, од вінчанім йдучи. Н. п.
Жовтогру́дка, -ки, ж. пт. = жовтобрюх. Вх. Пч. II. 10.
Небеський, -а, -е. = небесний. От гнів небеський настає. Мкр. Г. 5.
Оповідка, -ки, ж. Разсказъ. О. 1861. XI. Свид. 50.
Переволока, -ки, ж.? Ходили уроки коло переволоки. Мил. 33.
Попідмивати, -ва́ю, -єш, гл. Подмыть (во множествѣ). Ти ж візьми води в відро та попідмивай корови, а тоді й доїтимеш. Харьк. у.
Посміховище, -ща, с. Посмѣшище. На посміховище я їм здався? Сим. 217.
Рогіз, -го́зу, м. Болотное растеніе, Typha angustifolia. ЗЮЗО. І. 140. Котл. Ен. III. 64. О. 1862. І. 55. Покинь сани, візьми віз, та й поїдем по рогіз. Ном. № 546.
Розгромляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розгроми́ти, -млю́, -миш, гл. Громить, разгромить. (Запорожці) громом розгромляли орду, татар, вражих турків. Млак. 121. Ой як догонив (турків), та й їх розгромив. Чуб. III. 431.
Тесак, -ка́, м. = тесака. Шейк. Ум. тесачо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМІРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.