Вернигора, -ри, м. Сказочный герой, переворачивающій горы.
Відзивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відізвати, -зву, -веш, гл. Отзывать, отозвать.
Дні́ти, дні́в, гл. безл. Свѣтать. Стало вже дніти, як ми рушили. Іде козак од дівчини — починає дніти. Уже дніє.
Лу́чче нар. 1) Лучше. Ні, лучче вже мовчімо! Лучче кривду терпіти, ніж кривду чинити. Іде берегом, шукав, де б то лучче скочити в воду. 2) Больше. Минуло годів десять, чи й лучче. По чарці, по другій, та так... до десятка, чи й лучче доскочило. Ум. лучченько.
Мані́ритися, -рюся, -ришся, гл. Жеманиться.
Полуднє, -ня, с. Полдень. Чи то зоря розсвітає? Чи полуднє гріє?
Помірчий, -чого, м. Землемѣръ.
Попростати, -таю, -єш, гл. Направиться. Покинув її і весільних, сам попростав до хати.
Скрип! I меж. Скрипъ! Пішли колеса.... тільки скрип, скрип, скрип.
Ходня, -ні, ж. = хідня. І доки ще ця ходня буде? Спати пора.
