Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умірати

Умірати, -раю, -єш, сов. в. умерти, умру, -реш, гл. Умирать, умереть. Коли емірати, то вмірати, — то все треба день оперяти. Ном. № 4268. Хто за віру умірає, той собі царсто заробляє. Ном. № 1. Щоб я вмер, коли неправду кажу. Ном. № 932. Хто вмер, той каятиметься, — такой хорошій солнечный день. Ном. № 603. вона вмерло — води! Она сильно, до смерти хочетъ воды. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІРАТИ"
Ворохібник, -ка, м. Мятежникъ. Вх. Зн. 21.
Ортограхвія, -вії, ж. Орфографія, правописаніе. О. 1862. І. 77.
Перекричати, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Перекричать. Яка всіх перекричить, тії й правда буде. МВ. І. 38. 2) Перестать кричать. Дитина перекричала та, й стихла.
Петро, -ра, м. пт. дергачъ. Вх. Лем. 448.
Повірний, -а́, -е́ Дающій въ долгъ (о торговцѣ, кабатчикѣ). Шинкарочко молодая, колись була повірная: повірь меду і горілки, бо не маю собі жінки. Н. п.
Пророчий, -а, -е. Пророческій. Виявив забуту нашу правду своїм пророчим словом. О. 1862. III. 27. Ти проспівав на всю Україну свої думи пророчі. О. 1861. III. 6, 7.
Пшенишник, -ка, м. Бѣлый, пшеничный хлѣбъ. Пшенишники доведуть, що і хліба не дадуть.
Римарство, -ва, с. Шорное ремесло, шорничество. О. 1861. І. 311. Cм. лимарство.
Розважний, -а, -е. Разсудительный, благоразумный. Ой куме ж мій куме, ти розважний розуме. Чуб. І. 41.
Хабуззя, -зя, с. соб. = хабуз. Дивитсі на хату, а на ній кропива та й хабузє росте. Гн. II. 69.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМІРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.