Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умірати

Умірати, -раю, -єш, сов. в. умерти, умру, -реш, гл. Умирать, умереть. Коли емірати, то вмірати, — то все треба день оперяти. Ном. № 4268. Хто за віру умірає, той собі царсто заробляє. Ном. № 1. Щоб я вмер, коли неправду кажу. Ном. № 932. Хто вмер, той каятиметься, — такой хорошій солнечный день. Ном. № 603. вона вмерло — води! Она сильно, до смерти хочетъ воды. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІРАТИ"
Верхляк, -ка, м. Дикій поросенокъ. Вх. Пч. II. 7.
Ґо́нот, -ту, м. = Ґонт. Вх. Лем. 407.
Деркоті́ти, -кочу́, -чеш, гл. Издавать звукъ дер-дер. Деркач деркоче. Колесо в возі деркоче. Деркотіли деркачі. Стор. МПр. 2.
Певний, -а, -е. 1) Вѣрный, надежный. Признайсь мені, дівчинонько, чи будеш ти певна. Грин. III. 198. А щоб певна була правда, — нехай шлях покаже. Шевч. 140. Певна людина. 2) Увѣренный. Хиба вони не певні в своїм щасті? К. Іов. 46. 3) Внушающій довѣріе. Тут певнеє ніщо ні ходить, ні сидить. Греб. 369. 4) Извѣстный, опредѣленный. Ангел певного часу спускавсь у купальню. Єв. І. V. 4.
Підстіжок, -жку, м. Небольшой стогъ.
Продимляти, -ля́ю, -єш, сов. в. продими́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Прокапчивать, прокоптить.
Пронюхати Cм. пронюхувати.
Табин, -ну, м. Шелковая плотная матерія. Шейк.
Торохнява, -ви, ж. Грохоть. Така торохнява у тому млині. Лебед. у.
Усунути, -ся. Cм. усувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМІРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.