Капар, -ра, м.
1) Обѣднѣвшій, обпитавшій. В капар, на капар переходити. Приходить въ бѣдность, въ упадокъ.
2) — ру. Насосъ.
3) Снарядъ для забиванія свай.
Куя, куї́, м. Понура; брюзга, старый ворчунъ.
Недосвідомий, -а, -е. Неузнанный по опыту, неузнанный въ точности. Усе недодумане і недосвідоме з неї (Шевченкової пісні) посчезло; зосталось тілько саме сяєво.
Перста, перст, мн. = перса. Ум. перста. Синку мій... Я тебе носила, своїми перстками кормила.
Підсапувати, -пую, -єш, гл. Окучить (растеніе). Ой в городі бузина, — треба підсапати.
Пушка, -ки, ж.
1) Жестяная или деревянная банка. Пушка на цукор.
2) = гармата.
3) Ружье.
4) = пучка 1. Ум. пушечка. Подаруйте мені оцю пушечку на голки та на нитки.
Стидко нар. Стыдно, постыдно. Стидко, бридко Яремою зваться, а Ярема: «Гов!».
Суріпиця, -ці, ж. Раст. Brassica Napus L.
Цюкнути, -кну, -неш, гл. Одн. в. отъ цюкати. Слегка рубнуть топоромъ. Підійшов до дерева, цюкнув сокирою....
Чережний, -а, -е. Очередной.
