Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уміло

Уміло нар. Умѣло, искусно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІЛО"
Багва, -ви, ж. Болотистая низменность, топь. Кіев.
Бак сз. = пак. Кв.
Баталійон, -ну, м. Баталіонъ. Три баталійони війська. Гн. І. 54.
Господа́ренько, -ка, м. Ум. отъ господарь.
Злотистий, -а, -е. Золотой. Моя квітка злотиста. Грин. III. 507.
Кидь I, -ді, ж. Разстояніе, на которое можно что-нибудь бросить. А він був од мене не більше, як на одну кидь. Харьк.
Підколодь, -ді, ж. Часть поколодви. Шух. І. 237.
Помірність, -ности, ж. Умѣренность. Левиц. І. 475. Чуб. І. 283.
Примушений, -а, -е. Принудительный, насильственный, вынужденный. Ой шлюбе, мій шлюбе, примушений шлюбе. Гол. І. 285.
Пробрати, -ся. Cм. пробірати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМІЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.