Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умірущий

Умірущий, -а, -е. Умирающій. не на вмірущого! Не предвѣщаетъ смерти кому нибудь. Ном. № 312.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІРУЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІРУЩИЙ"
Випрохати, -ся. Cм. випрохувати, -ся.
Горі́ння, -ня, с. Горѣніе.
Лі́зка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лова. Желех. 2) Раст. Salix aurita. Мнж. 184.
На́дтічка, -ки, ж. = підтічка. Гол. Од. 20.
Подвигатися, -га́юся, -єшся, сов. в. подви́гнутися, -нуся, -нешся, гл. Отступать, отступить передъ кѣмъ. Не подвигнувсь перед злими. К. Псал. 31.
Поділятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поділитися, -лю́ся, -лишся, гл. Дѣлиться, раздѣлить между собой. Мнж. 87. З ними щоденним добром поділяюсь. К. Дз. 230. Стали поділятися. Чуб. І. 132. На дорозі ізнайшли золотого персня і ніяк ним не поділяться. Рудч. Ск. І. 165. Грішми вони поділились. Рудч. Ск. І. 192. Ідуть турки з татарами і людьми ся поділяют. АД. I. 291.
Позбуджати, -джаю, -єш и позбуджувати, -джую, -єш, гл. Разбудить (многихъ).
Порусявіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться русымъ.
Удовш, удо́вшки, нар. = удовж, удовжки. Ум. удо́вшечки. Харьк. у.
Ф'ю! меж. для выраженія свиста. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМІРУЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.