Збі́га́ти 1, -га́ю, -єш, гл. Сбѣгать. Збігала — свічечку купила.
Остріха, -хи, ж. = острішок 1. Кішка скрізь по-під остріхою на горищі бігає.
Панитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Держать себя но барски. Ой ну, мила, не панись, да в оглоблі становись, бо дворянського ти роду, не ходила в возі зроду.
Пішки нар. = піхом. Було в мене троє коней, — тепер хожу пішки.
Покуйовдити, -джу, -диш, гл. Взъерошить.
Родонько, -ка, родо́чок, -чка, м. Ум. отъ рід.
Споружити, -жу, -жиш, гл. = спорудити. Старий собі нову свиту споружив.
Тиль-тиль, нар. Чуть-чуть.
Троста, -ти, ж. Родъ накожной болѣзни у лошадей: растрескивается кожа и сочится изъ ранки кровь, которая также называется троста.
Хляки, -ків, м. мн. 1) Рубцы (часть желудка жвачнаго, гдѣ переваривается пища; желудокъ съ кишками (животнаго). Як будуть мене різать, так ти просися хляки мить. 2) = міздря.
