Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умити

Умити, -ся. Cм. умивати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМИТИ"
Доора́ти, -ся. Cм. доорювати, -ся.
Забудува́ти, -ся. Cм. забудовувати, -ся.
Калашник, -ка, м. Пекарь, дѣлающій калачи.
Купчити, -чу, -чиш, гл. 1) Продавать. Вх. Лем. 430. 2) Вмѣстѣ, въ кучѣ находиться. Вх. Лем. 430.
Облесник, -ка, м. Льстецъ.
Орлячий, -а, -е. Орлиный. Клек орлячий з під хмари чути. Ном. № 999.
Перчити, -чу, -чи́ш, гл. Перчить, посыпать перцемъ. Чим ми їм будем солити? Чим ми їм будем перчити? О. 1862. IV. 19.
Почереватіти, -тіємо, -єте, гл. Сдѣлаться брюхатымъ (о многихъ).
Флудець, -дця и флудик, -ка, м. Часть ткацкаго станка, иначе сват, цьвак. МУЕ. ІІІ. 24, 25.
Шапчорина, шапчури́на, -ни, ж. = шапчери́на. Мил. 51. На парубочках платтє все лиха да ряднина, а сірая да сірячина, а ізверху да шапчурина. Чуб. III. 38.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.