Дозімува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Дозимовать, дожить зиму. 2) Докормить до конца зимы скотъ. Шкапина здихає і нічим дозімувати, — позичте хоч в'язку сіна. Грин. ІІ. 208.

Задкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Идти задомъ, пятиться. Дивлюсь: задкує-задкує — та в двері. Мнж. 2) Идти сзади, слѣдовать. Іде султан; за ним наші задкують небоги. Млр. л. зб. 82.

Мак, -ку, м. 1) Макъ. Papaver somniferum L. ЗЮЗО. І. 130. Сім рік маку не родило, про те голоду не було. Посл. Маки процвітають і білим, і сивим, і червоним квітом. МВ. І. 102. З маком медовий шулик. Котл. Ен. Пироги з маком. Дурниця — з маком паляниця. Ном. № 5156. Дівчина, маком заквітчана. як мак процвітає. Расцвѣтаетъ въ полной силѣ и красотѣ (о человѣкѣ). маку наївся. Одурѣлъ. Ном. № засипала як маком дрібненько. Заговорила скоро, быстро. Ном. № 12895. на мак розбити, порубати. Разбить въ дребезги, изрубить въ мелкіе куски. маком сісти. Погибнуть. маком шити. Шить мелкой строчкой. Як шитиме маком, то їстиме борщ з таком. Вас. 211. о, як затрусить зеленим маком, так держись берега. Подниметъ кутерьму разсердившись, — тогда берегись! Ном. № 3359. 2) — стоян. Обыкновенный макъ. 3) — видюк, — самосій. Порода маку, зерна котораго сами высыпаются изъ коробочка. Чуб. І. 81. 4) — польовий. Раст. Papaver argemone L. ЗЮЗО. І. 130. 5) — водяний. Раст. а) Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. І. 129, б) Nymphaea alba L. ЗЮЗО. І. 129. 6) — самосій. Cм. 3. 7) — сліпий. Papaver orientale L. ЗЮЗО. І. 130. 8) Весенняя хороводная игра дѣвушекъ, женщинъ и дѣтей, описанная у Чуб. III. 47, Грин. III. 107, 108. Ум. мачок.

Маржи́на, -ни, ж. Скотина. Вх. Зн. 35. Тітка... завела його (пастушка) до багача, чи не взяв би до маржини. Федьк. Ум. маржи́нка.

Молочі́ння, -ня, с. = молотіння.

Напиша́тися, -ша́юся, -єшся, гл. 1) Вдоволь поважничать. 2) Накрасоваться, покрасоваться вдоволь.

Пільга, -ги, ж. 1) Льгота, облегченіе. К. ЧР. 425. І мучиться оттут він гірше над усіх грішників, і ніколи не буде йому пільги. ЗОЮР. І. 311. Час мені козацьким ногам пільгу дати. АД. І. 122. 2) Каждое изъ двухъ параллельно расположенныхъ бревенъ, подкладываемыхъ подъ тяжелый предметъ, для скатыванія его по нимъ, напр. для скатыванія бочекъ, бревенъ. Шух. I. 181. пільгами называются также бревна, подкладываемыя подъ желобъ, устроенный для спусканія съ горъ деревьевъ (Cм. ризи). Шух. І. 178. Въ поколодві называются пільгами два параллельныя бревна, прижимающія верхнее бревно (притяг) для увеличенія его тяжести. Шух. I. 237.

Поляка, -ки, ж. Всеобщій испугъ, паника. Мнж. 189.  

Прощання, -ня, с. Прощаніе, разлука. Плаксивее з синком прощання. Котл. Ен. V. 62. На прощанні випросила Маруся в Василя сватаний платок. Кв.

Хвоїна, -ни, ж. = хвоя. Ум. хвоїнка. Ном. № 8466.