Губа́нь, -ня́, м. Имѣющій большія губы.
Дви́гатися, -гаюся, -гаєшся, одн. в. двигну́тися, -гну́ся, -гне́шся, гл. 1) Двигаться, трогаться, двинуться. Та ну, покинь, не двигайся, аже сам не донесеш. 2) Сотрясаться, сотрястись. Як ударили з гармати, так аж церква двигнулась.
Дігтя́рка, -ки, ж. 1) Жена дегтярника. 2) Торговка дегтемъ.
Звіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. вві́рити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить, вывѣрять, вывѣрить. Я його вже звірила за того карбованця. Н. Волын. у. Я звірив на собі, що нема й гірше, як води вип'єш з холоду. 2) Довѣрять, довѣрить. Він на ню звіряв усе своє добро.
Лісно́ нар. Много лѣсовъ. У нас лісно.
Намо́вина, -ни, ж. = намова 1. Не любив Роман жони із людської намовини.
Намолоти́ти Cм. намолочувати.
Натоптувати, -тую, -єш, сов. в. натоптати, -пчу, -чеш, гл.
1) Натаптывать, натоптать (ногами грязи).
2) Набивать, набить плотно.
Нацупити Cм. нацуплювати.
Шнирина, -ни, ж. до шнири́ни. До нитки. Ум. шнири́нка, шни́рочка, шнири́ночка. Обдере до шнирочки, до шерстиночки. Обідрав її до шнириночки.
