Бараниця, -ці, ж. Овчина для укутыванія ногъ зимою въ дорогѣ.
Брунитися, -нюся, -нишся, гл. Пускать почки. Дерево бруниться.
Довгобра́зий, -а, -е. Длиннолицый. Лице довгобразе.
Ковтьоба, -би и ковтьо́бина, -ни, ж. Оставшееся на лукахъ послѣ половодья углубленіе въ землѣ, наполненное водою и заросшее осокою. А вже кабана то шукай де небудь біля ковтьоби. и Крем. у. Там така твань та такі ковтьоби, що й волами звідтіля не виїдеш.
Наджа́ти Cм. наджинати.
Надира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. наде́рти, -деру́, -реш, гл. Надирать, надрать.
Окіп, око́пу, м.
1) Окопъ, валъ со рвомъ. Окіп (круг току) розвалила на десять локіт. На долині при окопі дівчина гуляє. V.
2) жидівський окіп. Еврейское кладбище.
Припалювати, -люю, -єш, сов. в. припалити, -лю, -лиш, гл. Опалять, опалить, обжигать, обжечь, прижигать, прижечь, припаливать, припалить. Приходить на своє поле, дивиться, — аж... сонце припалило його. Полетів би та не мушу, припалила дівчина мою душу, ой чи огнем, чи водою, чи своєю хорошою вродою.
Сердечник, сердешник, -ка, м. 1) Сердцевина дерева. 2) Часть друлівника.
Хльора, -ри, ж. = хлоста. Панам, підпанкам і слугам давали в пеклі добру хльору.
