Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умисний

Умисний, -а, -е. Умышленный, нарочный. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМИСНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМИСНИЙ"
Віддячка, -ки, ж. Ум. отъ віддяка.
Заборони́ти, -ся. Cм. заборони́ти, -ся.
Костомара, -ри, ж. Большая кость.
Кусчик, -ка, м. Ум. отъ кус. Употребляется въ значеніи: немного. Вх. Зн. 31. Кусь! меж. Восклицаніе, натравливающее собакъ. Cм. кусати.
Пивовар, -ра, м. Пивоваръ.
Пооскомитися, -млюся, -мишся, гл. Набить себѣ оскомину.
Порідня, -ні, ж. = поріддя. З нашої порідні не було такого. Черк. у.
Придибати, -баю, -єш, гл. 1) Приплестись, прійти. Он сіромашний дід придибав до нас на поміч. Стор. МПр. 165. 2)кого́. Встрѣтить кого. Го нераз в полі придибле. ЕЗ. V. 77.
Прокволисто, прокволо, прокволом, нар. Медленно. Прокволом співати. Сквир. у.
Прохідний, -а, -е. 1) Свободный для прохода. 2)ступа = походюча ступа. Cм. ступа. Шух. І. 104, 162.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМИСНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.