Загойда́ти, -да́ю, -єш, гл. Закачать, заколыхать.
Змушати, -ша́ю, -єш, змушувати, -шую, -єш, сов. в. зму́сити, -шу, -сиш, гл.
1) Принуждать, принудить. Чи змусиш ти до послухання тура? Ой я тебе, не змушаю, но щире кохаю.
2) Съ отрицаніемъ. Не быть въ состояніи. А що ж я буду робити, що не змушу ворогів пережити.
Лапоць, -пця, м. Лапоть. Бѣлоруссизмъ, употребленный въ слѣдующей пословицѣ: Потапці-потапці, вліз чорт у лапці.
Партолити, -лю, -лиш, гл. Дѣлать не особенно тщательно, почти то-же, что и партачити.
Пигичка, -ки, ж. пт. = чайка.
Ржа, ржі, ж. Ржавчина (на желѣзѣ, водѣ). Їсть як ржи залізо. Ржа вхполилась. Пристала ржавчина, начало ржавѣть.
Розбурхотатися, -чу́ся, -чешся, гл. = розбурхатися.
Стерятися, -ряюся, -єшся, гл. Сойти съ ума, помѣшаться. хай воно стеря́ється! Прахъ его возьми!
Суло, -ла, с. Деревянная рукоять желѣзныхъ вилъ.
Убіч, убочу, м. убіч, убочі, ж.
1) Сторона (предмета), бокъ.
2) Косогоръ. Сидить пугач на убочу, на вітер надувся.
