Заверша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. заверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Завершать, завершить, заканчивать, закончить (крышу, стогъ, копну). Здорові та гарно завершені стоги пшениці та жита. Иногда употребляется и вообще въ смыслѣ заканчивать, закончить, довершить. Бреши, бреши, гаразд заверши, під конець правду скажи та й забожись. Було, було, погано, а сей год завершило (т. е. дошло до высшей степени): ні хліб не вродив, ні огородина.
Обийстя, -тя, с. Усадьба. Подивився він у своїм обийстю, — аж у нього все жито в засіках.
Підсусіджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. підсусідитися, -джуся, -дишся, гл. — до ко́го. Жить, находиться у кого въ положеніи підсусідка. До його всі підсусіжувалися.
Повиселювати, -люю, -єш, гл. Выселить (многихъ).
Поколихатися, -хаюся (-шуся), -хаєшся (-шишся), гл.
1) Покачаться.
2) Поколебаться. Росердився і роскричався, аж цілий світ поколихався.
Псуватися, псую́ся, -єшся, гл. Портиться. Як снасть псується, то чоловік ума береться. А псується у вас картопля.
Сенатор, -ра, м. Сенаторъ. Пани мої, сенатори, вволіть мою волю! Самого короля сенатори, пани да бискупи у руках держали.
Сновигати, -гаю, -єш, сновиґати, -ґаю, -єш, гл. Сновать, слоняться. А сестра уже й поздоровіла, уже й по хаті сновигає.
Упихати, -хаю, -єш, сов. в. упхати, -хаю, -єш и упхнути, -хну, -неш, гл. Вталкивать, втолкнуть, впихивать, впихнуть. Упхнула її в яму.
Шутулуць меж. = шусть 2. Печу, печу папку, саджу на лопатку, шутулуць у піч.
