Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умінний

Умінний, -а, -е. = умілий. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІННИЙ"
Геройство, -ства, с. Геройство. Геройство духа, що підіймає серце на благодатні задуми і на великі подвиги. К. XII. 130.
Доду́мувати, -мую, -єш, сов. в. доду́мати, -маю, -єш, гл. 1) Окончить думать. Ще й не додумала Христя своїх думок. Мир. Пов. І. 158
Їднаково нар. = однаково. Ном. № 643.
Коропа, -пи, ж. Жаба. Вх. Зн. 28. Ум. коро́пка.
Молодожо́н, -на, м. Молодоженъ. Старий, та перевернувсь на молодожона. Черк. у.
Надру́бувати, -бую, -єш, сов. в. надруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Надрубывать, надрубить, подрубывать, подрубить. Як вже надрубав дуже, — дуб похилився. О. 1862. V. 82. 2) Надсѣкать, надсѣчь.
Негожий, -а, -е. Негодный, нехорошій. Ой негожа в кутку вода. Чуб. V. 58. На тобі, небоже, що мені негоже. Ном. № 4779.
Посвітач, -ча, м. Подсвѣчникъ, приборъ для освѣщенія лучиной. Н. Вол. у.
Риндач, -ча, м. Волъ съ кудрявой шерстью на лбу. Александров. у. Cм. ринґач.
Ухиляти, -ляю, -єш, сов. в. ухили́ти, -лю, -лиш, гл. 1) Наклонять, наклонить. 2) Отклонять, отклонить. 3) Пріотворять, пріотворить. Скоро Дороги двері вхилив, зараз Стефан в серце стрілив. Лукаш. 115. Єдні двері вже утворив, а другії лиш ухилив. Гол. I. 154.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМІННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.