Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уживати

Уживати, -ва́ю, -єш, сов. в. ужити, -уживу, -веш, гл. 1) Употреблять, употребить, потреблять; пользоваться. Вживають вони щуку-рибаху, ще й соломаху з водою. ЗОЮР. І. 253. Се зілля кожде вживає. Ном. Не барзо дорогії напитки вживає. АД. І. 211. Хліба-соли не вживали. Мет. 436. вживати світа. Пользоваться жизнью. Вживай світа, поки служать літа. Ном. № 593. 2) Пожить. Которая душа найлучче вживає? Чи молода дівчинонька, чи бідная удівонька, чи мужня жена? Мет. 362.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЖИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЖИВАТИ"
Відщіпатися, -паюся, -єшся, сов. в. відщепнутися, -нуся, -нешся, гл. Отмыкаться, отомкнуться (о двери, запертой на крючекъ). Та відщепни ж двері! — Коли ж не відщіпаються — защіпка туго. Зміев. у. 2) = відщеплятися, відщепитися. Моя дитиночко, моя й щипочко, моя щипочка одщепнулася. Мил. 211.
Гандзя, -зі, ж. Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Коза́чка, -ки, ж. 1) Казачка. Та хто таке чув, щоб вільна козачка за крепака піддавалась? МВ. Скоро стам козачка козацький голос зачувати. ЗОЮР. 2) Родъ верхней мужской суконной одежды. Чуб. VII. 419. 3)піскова́. Насѣк. Cicindela sylvatica. Вх. Пч. I. 5.
Одинюсінький, -а, -е. Единственный, совершенно одинъ. Один одинюсінький був син — і того узяли.
Повиточок, -чка, м. 1) Свивальникъ и пеленки, въ которые завернутъ ребенокъ. А жаль мені тую дочку, що покинула в повиточку. Чуб. V. 665. 2) Сорочка (въ которой родится иногда животное). Теля в повиточку. Богод. у.
Поснути, -снемо́, -нете́, гл. Заснуть (о многихъ). Діти поснули. Г. Барв. 225. Прийшла північ, всі поснули. Рудч. Ск.
Продідувати, -ду́ю, -єш, гл. Прожить старикомъ.
Сотничок, -чка, м. Ум. отъ сотник.
Утопити, -плю, -пиш, гл. Утопить, потопить. Коли б мене сяя хуртовина злая в морі не втопила. Н. п. Утопив свій маєток в животі. Ном. № 11715. утопити го́лову. Выйти замужъ за нелюбимаго, по принужденно, жениться такимъ же образомъ. Судять мене сусідоньки, що я заміж не пішла.... Не хочеться за ледащо втопить головочки. Грин. ІІІ. 195. Благочинніш добре знав, що жениха не знайдеться, бо всі знали Касю, а мав надію, що архирей.... скаже кому женитись, то хто небудь і втопить свою голову. Св. Л. 128.
Шурх меж., выражающее быстрый проваль куда-либо или быстрое вскакиваніе во что-либо, преимущественно въ отверстіе. Святий дух у дірку шурх. (Загадка). Лубен. у. Само сіре, хвіст як шило, та попередо мною в траву шурх! Ото ж була миш. КС. 1883. III. 672.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЖИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.