Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стремено

Стремено, -на, с. 1) Стремя. Горе й тому козакові, що все їздить на коневі, із стремен ноги не виймає. Чуб. V. 130. 2) Штрипка. До сіх то шараварок здумав він стремена вчепити. Св. Л. 167. 3) Cм. ключ 6. Шух. І. 253. 4) = стрем'я. Вх. Зн. 67. Ум. стременце, стремінце, стреме́нечко, стреме́ночко. Чуб. III. 308. Чуб. V. 150. На стременочка ступає, на сіделечко злягав. Чуб. III. 204.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 214.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРЕМЕНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРЕМЕНО"
Водорий, -рия, м. = водомий. Аф. 319.
Голосочок, -чка, м. Ум. отъ голос.
Ґондзоля́к, -ка, м. Прыщъ, шишка. Вх. Зн. 13. Ой дівчино, дівчинонько, яка ти файненька: на личеньку ґондзоляки як ріпа дрібненька. Вх. Зн. 13.
Доці́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. доціди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Доцѣживаться, доцѣдиться.
Ле́тарг, -гу, м. Летаргическій сонъ. Із сього летаргу пробудила нас рідна мова. К. ХП. 123.
Панва 2, -ви, ж. соб. отъ пан. Понаїздило до волости панви. Міусск. окр.
Пронозуватий, -а, -е. Пронырливый.
Рівноправний, -а, -е. Равноправный. О. 1861. VIII. 90.
Січ, -чі, ж. Сѣчь (запорожская). Січ — мати, а Великий луг — батько.
Стружок, -жка, м. Ум. отъ струг. Вас. 178.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРЕМЕНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.