Вісьмерик, -ка, м.
1) Содержащій въ себѣ восемь единицъ, восьмерикъ.
2) Восьмерикъ (воловъ, лошадей въ упряжи). Ой ішли воли та в вісьмерику.
3) Мельничный жерновъ, въ которомъ радіусъ равенъ 8 вершкамъ.
Воловина, -ни, ж. Воловье мясо. Не буде вже, каже пан, — ні різать, ні їсти тієї воловини.
Зарі́чний, -а, -е. Зарѣчный.
Насила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. наслати, -шлю, -шле́ш, гл. Насылать, наслать. Наслано до нас чужих людей! Се Господь мені лихо наслав! се неначе наслано. Какъ будто-бы кто-то умышленно причинилъ (это несчастіе). насланий. Причиненный чужой злой волей (о болѣзни, какомъ-либо несчастіи).
Озимий, -а, -е. Озимый. Та повів же їх на долину, на пшениченьку, на озиму.
Остинки, -ків, м. Истоптанные постолы. Ум. ости́ночки.
Проносити, -шу, -сиш, сов. в. пронести, -су, с-е́ш, гл.
1) Проносить, пронести.
2) Слабить, прослабить.
Сміх, -ху, м.
1) Смѣхъ, хохотъ. Кому горе, людям сміх.
2) Посмѣшище. Ой не смійся, дівчинонько, сама сміхом будеш.
3) на сміх підіймати. Подымать на смѣхъ, насмѣхаться. Безпечне по долині роз'їзжджає, бусурманів на сміх підіймає. на сміх сказати. Сказать въ шутку. Я на сміх сказала, а він і повірив. сміхи збити з чо́го. Насміяться надъ чѣмъ. Буду тя карати, а чого ти сміхи збила із моєї хати?
4) Родъ дѣтской игры. Ум. смішок.
Утрапляти, -лаю, -єш, сов. в. утрапити, -плю, -лиш, гл. Попадать, попасть, найти дорогу. Гуси, гуси! зав'яжу вам дорогу, щоб не втрапили додому.
Цигикати, -каю, -єш, гл. Пиликать, плохо играть на скрипкѣ.
