Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сцячка

Сцячка, -ки, ж. Болѣзнь: недержаніе мочи.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЦЯЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЦЯЧКА"
В'язничний, -а, -е. Тюремный; Желех.
Загриза́тися, -за́юся, -єшся, сов. в. загри́зтися, -зу́ся, -зе́шся, гл. Начинать споръ, ссору, заспорить. Загризався з братом. Мир. ХРВ. 138.
Зметюхкати, -каю, -єш, гл. Скомкать, смять, набросать въ безпорядкѣ. Вх. Лем. 420.
Людожерний, -а, -е. Свойственный людоѣду, кровожадный. Людожерне панство завдавало (людям) неронівські інквізіційні муки. К. Кр. 25. Почули свіжу кров сі людожерні птиці. К. Дз. 11. Гучить з гармат стреляння людожерне. К. ЦН. 268.
Підсмалювати, -люю, -єш, сов. в. підсмалити, -лю, -лиш, гл. 1) Опалять, опалить снизу. 2)молоду. Поѣздъ съ новобрачной провозить въ воротахъ двора мужа черезъ разложенный на землѣ огонь. МУЕ. III. 143.
Повішальник, -ка, м. Повѣсившійся. Камен. у.
Попоносити, -ношу, -сиш, гл. Поносить много. Попоносив по келійках води. К. ПС. 116.
Різномасткий, -а, -е. Разноцвѣтный.
Ростіпаха, -хи, ж. Женщина легкаго поведенія, потаскуха.
Тогобочанський, -а, -е. Съ той стороны рѣки. Тогобочанська жінка. Сосн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЦЯЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.