Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сцячка

Сцячка, -ки, ж. Болѣзнь: недержаніе мочи.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЦЯЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЦЯЧКА"
Валашний, -а, -е. Оскопленный, выхолощенный. О. 1862. V. Кух. 39.
Гарманування, -ня, с. Молотьба хлѣба лошадьми, запряженными въ катокъ или въ повозку съ тяжестью.
Доскака́ти Cм. доскакувати.
Загни́лий, -а, -е. Загнившій.
Зобачити Cм. зобачати.
Квасолюватий, -а, -е. О барашковомъ мѣхѣ: съ завитками въ фасольное зерно. Вас. 198.
Кивнути Cм. кивати.
Кимачина, -ни, ж. = кимак. (Небольшой). Вх. Зн. 25.
Обвітріти, -рію, -єш, гл. Быть обвѣяннымъ вѣтромъ.
Твердити, -джу, -диш, гл. Дѣлать крѣпкимъ, укрѣплять. Не встояли ні підзамчанські хати, ні господарські тверджені палати. К. ЦН. 174.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЦЯЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.