Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сцячка

Сцячка, -ки, ж. Болѣзнь: недержаніе мочи.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЦЯЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЦЯЧКА"
Барнастий, -а, -е. = барнястий. Желех.
Брила, -ли, ж. Глыба, большой кусокъ. Гн. І. 120. Брила снігу, соли, льоду. О, се мабуть дуже сухо було, як горав; які брили повивертав: тут ні ралом, ні бороною нічого не вдієш. Липов. у. Ум. брилка, брилочка.
Колодрочка, -ки, ж. Ум. отъ ко́лдра. Ходи ж, моя доню, до хати: час тобі на посаг сідати! — Постеліть колодрочку, — я війду. Гол. II. 100.
Кружанин, -на, м. Участникъ хороводнаго круга. Грин. III. 105.
Одряпувати, -пую, -єш, сов. в. одря́пати, -паю, -єш, гл. = оддряпувати, оддря́пати. Зміевск. у.
Пообідати, -даю, -єш, гл. Пообѣдать. Сядем ми з тобою поснідаєм, ли пообідаєм. ЗОЮР. І. 207.
Проволоводитися, -джуся, -дишся, гл. Промедлить, провозиться.
Скріпляти, -ля́ю, -єш, гл. Скрѣплять, укрѣплять. Добрий борщ оскомистий приставляє, живіт козаків скріпляє. Чуб. V. 934.
Татуняти, -няю, -єш, гл. Часто упоминать въ разговорѣ слово татуньо. Св. Л. 249.
Увіймити, -млю́, -миш, гл. Отнять.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЦЯЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.