Викарбувати, -бую, -єш, гл. Сдѣлать нарѣзки на деревѣ.
Гицелів, -а, -е. = гицельський.
Дубо́вий, -а, -е. Дубовый. Щоб тобі дубовий хрест. Високим валом воно (село) обсипалось і по валу дубовими палями опарканилось. дубо́ва ла́па. Раст. Sticta pulmonacea. дубо́ві листки́. Родъ вышиванья на женскихъ сорочкахъ.
Карбіж, -жа, м. Нарѣзки на деревѣ для счета, для отмѣтки предмета и пр. По пальцях тож не розлічу... Над карбіжем тож не трудилась.
Ми́льник, -ка, м. Банщикъ? Коноводи, воловоди, люлешники, шабашники, шильники, мильники, селяне, городяне, міщане, крамарі, шинкарі... А сходьтесь, сходьтесь, сходьтесь!.. я щось скажу. (Формула ярмарочнаго зазыванія). Ср. стар. Милня, баня (Cм. Житецкій, Словарь книжной малорусской рѣчи по рукописи XVII в. ), а также подобную-же формулу стар. казацкаго зазыванія: Ой ви, грубники, ви, лазники, ви, броварники! Годі вам по винницях горілок курити, по лазнях лазень топити и т. д.
Обашморитися, -рюся, -ришся, гл. Привыкнуть, освоиться. Деякі запорожці таки згодом обашморились, а деякі знов покрилися в дичу ( = у дикий степ).
Обкопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. обкопатися, -паюся, -єшся, гл. Окапываться, окопаться.
Розсучий, -а, -е. Болѣе чѣмъ сучий. От розсучого сина! (брань).
Скориняти, -няю, -єш, гл. = скорняти. Порубаю калиночку, бо вмію, скориняю Парасочку, бо смію.
Усуціль нар. Цѣликомъ, вполнѣ.
