Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

думно

Ду́мно нар. 1) Задумчиво. Шкода здоганяти, шукати, гукати! Пішла луна по гаєві сумно. Ніхто не озвався, а ні засміявся, зоставсь козак сам собі думно К. Досв. 67. 2) Гордо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУМНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУМНО"
Бербівка, -ки, ж. Родъ деревяннаго сосуда. Угор.
Ґлеґ, ґа, м. 1) = Гляґ. КС. 1889. VII. 44. Гол. І. Вступленіе, 700. 2) Весенняя игра, то же, что скляп; состоять въ томъ, что играющіе стараются бросаемыми палками сбить воткнутую въ землю палку. Чуб. ІІІ. 98.
Зашква́рити Cм. зашкварювати.
Зчаста нар. Часто. Щоб ти в мене, донько, зчаста не бувала. Гол. І. 195.
Карасяччя, -чя, соб. Караси. Карасяччя як макогін завдовшки. Конст. у.
Муру́га, -ги, м. Волъ сѣро-бѣлой масти съ продольными узкими полосами другого, болѣе темнаго цвѣта. Ум. муружка. КС. 1898. VII. 42.
Пройдисвіт, -та, м. Пройдоха, авантюристъ. Да ме лай мене, моя матінко, ніколи ні за що, полюбила пройдисвіта, превелике ледащо. Мет. 85.
Спокоїти, -ко́ю, -їш, гл. Успокоить. Постіль моя спокоїть трохи муку. К. Іов. 16.
Чамаришок, -шку, м. Раст. Myricaria (Tamarix) germanica. Вх. Лем. 481.
Шалиґан, -на, м. Плутишка, мошенникъ. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУМНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.