Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

думно

Ду́мно нар. 1) Задумчиво. Шкода здоганяти, шукати, гукати! Пішла луна по гаєві сумно. Ніхто не озвався, а ні засміявся, зоставсь козак сам собі думно К. Досв. 67. 2) Гордо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУМНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУМНО"
Батеньків, -кова, -ве Принадлежащій отцу, батюшкѣ. Чуб. II. 18. Первий же двір — свекорків, другий же двір — батеньків: Маркев. 139.
Жижу́ха, -хи, ж. = жерелуха.
Кацапня, -ні́, м. соб. отъ кацап.
Коливорот, -ту, м. = коловорот. Коливорот — ще й помальований зеленим — на ланцюгах ходив, обкований був. І на стовпі бляшане півпівника: куди вітер, туди й він обертався та чергинькав. Св. Л. 77.
Натарабанити, -ню, -ниш, гл. Набарабанить. Мені у млині вуха натарабанило.
Поналуплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и налупити, но во множествѣ.
Привадити, -джу, -диш, гл. Привязать, привѣсить. Угор. Вх. Лем. 456.
Склейнити, -ню, -ниш, гл. Помѣтить клеймомъ. Мішок ще новий, а він його уже склейнив. Новомоск. у.
Стріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. стрінутися, стрітися, -нуся, -нешся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Ой піду я не берегом — лугом: чи не стрінусь з своїм вірним другом. Мет. 96.
Хрестець, -тця, м. = хрест 2. ХС. І. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУМНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.