Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безкрайність, -ности, ж. Безпредѣльность, безграничность. Желех.
Відгребти, -ся. Cм. відгрібати, -ся.
В'язань, -ні, ж. Пучекъ, букетъ. Велика в'язан квітя. Вх. Лем. 400.
В'ялити, -лю, -лиш, гл. 1) Дѣлать вялымъ, вялить. Чужина в'ялить як билину. Гліб. Уже ж мені, мій же братіку, уже роженьки не щипати.... а запашного василечка у рученьках не в'ялити. Грин. ІІІ. 536. Уроки.... печінку в'ялили. Мнж. 152. 2) Сокрушать, печалить. Не суши, не в'яли чорними бровами. Мет. 17. Сушать мене, в'ялять мене мої воріженьки. Мет. 253. Хлопцеві серденько слізьми в'ялила. МВ.
Замліва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. замлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Ослабѣвать, ослабѣть, изнуряться, изнуриться. Ой я ж терпіла да вже замліла. Чуб. III. 250. То він дуже знать замлів, що він свою збрую не ніс, що він свого коня не вів. Гол. І. 12. 2) Отерпать, отерпнуть, онѣмѣть (о тѣлѣ). Нога замліла. Г. Барв. 223.
На́кожні, -нів, мн. Кожаныя рукавицы.
Поколисати, -са́ю, -єш, гл. = поколихати. Трошки поколисала, воно й заснуло.
Турбуватися, -буюся, -єшся, гл. Безпокоиться, тревожиться, волноваться. Купуй сукню шиту і хату щиту, та й не турбуйся. Ном. № 8114. Не турбуйся, моя дівчино, о своїй пригоді. Чуб. V. 1201. Не турбуйся ж ти, наша матінко, нами, як підростуть крильця, то розлетимося й сами. Мет. 358.
Тще Въ выраж.: на тще́ серце. Натощакъ. Cм. натще.
Чучуга, -ги, ж. = чечуга 1. Вх. Пч. II. 18.