Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в'ялити

В'ялити, -лю, -лиш, гл. 1) Дѣлать вялымъ, вялить. Чужина в'ялить як билину. Гліб. Уже ж мені, мій же братіку, уже роженьки не щипати.... а запашного василечка у рученьках не в'ялити. Грин. ІІІ. 536. Уроки.... печінку в'ялили. Мнж. 152. 2) Сокрушать, печалить. Не суши, не в'яли чорними бровами. Мет. 17. Сушать мене, в'ялять мене мої воріженьки. Мет. 253. Хлопцеві серденько слізьми в'ялила. МВ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЛИТИ"
Ватроль, -ля, м. 1) Дубина, ухватъ. Угор. 2) Остолопъ, дубина.
Вилу́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. ви́лущитися, -щуся, -щишся, гл. Вышелушиваться, вышелушиться. Глянь, як гарно оріхи вилущуються. Харьк.
Гетька, -ки, ж. Лошаденка, кляча, крестьянская лошадь. Вх. Лем. 403.
Дідовни́к, -ку, м. Раст. Arctium Lappa L. ЗЮЗО. І. 112. Cirsium lanceolatum Scop. ЗЮЗО. І. 118.
Запрода́ти, -ся. Cм. запродувати, -ся.
Кнур, -ра, м. Боровъ. Кнур у берлозі. К. ЧР. 372.
Ніт нар. = hі 1. Галиц. Там люде добрі, де мене ніт. Гол. III. 84.
Пошморгати, -гаю, -єш, гл. 1) Подергать. 2) Очистить пеньку отъ кострики.
Чукикати, -каю, -єш, гл. = чукати. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Штукарка, -ки, ж. Забавница, проказница.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова В'ЯЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.