Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в'ялити

В'ялити, -лю, -лиш, гл. 1) Дѣлать вялымъ, вялить. Чужина в'ялить як билину. Гліб. Уже ж мені, мій же братіку, уже роженьки не щипати.... а запашного василечка у рученьках не в'ялити. Грин. ІІІ. 536. Уроки.... печінку в'ялили. Мнж. 152. 2) Сокрушать, печалить. Не суши, не в'яли чорними бровами. Мет. 17. Сушать мене, в'ялять мене мої воріженьки. Мет. 253. Хлопцеві серденько слізьми в'ялила. МВ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЛИТИ"
Булька, -ки, ж. = бульбашка 1. Бульки, котрі позбігали з кип'ятку і захололи, із їх і стали гори, а меж ними долини. Чуб. І. 39. Аж бульки на воді стають. Фр. Пр. 129.
Зада́внювати, -нюю, -єш, сов. в. зада́внити, -ню, -ниш, гл. Запускать, запустить (болѣзнь). Еге, так воно задавнено, то й важко загоїть. Канев. у.
Коропатий, -а, -е. = коропавий. коропата жаба = коропа. Вх. Уг. 246.
Куга, -ги, ж. 1) Водное растеніе: Typha? Посунули по синій хвилі поміж кугою в Сир-Дар'ю. Шевч. З чистої річки почнуть підійматься темні пучечки куги. Щог. В. 35. 2) Деревянный поплавокъ къ неводу или иной сѣти въ видѣ небольшого (1/4 — 1/2 ведра) боченка, а къ переме́ту — чурка изъ древеснаго корня. Вас. 186, 188.
Лино́вище, -ща, с. 1) Сброшенная вылинявшей змѣей старая кожа. Як нападе кого лихоманка, то треба повісити на шнурочку на шию гадюче линовище. Кобел. у. 2) Кожура рака, потерянная при линяніи. Мнж. 185.
Перекірочка, -ки, ж. = перекір. Ой я ж тобі, моя мати, перекір наряжу: повну хату і кімнату женихів наведу; ой я тобі, моя мати, перекірочку: повну хату і кімнату, ще й комірочку. Г. Барв. 82.
Порозмотувати, -тую, -єш, гл. Размотать (во множествѣ). Левиц. Пов. 240.
Почервоніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться краснымъ, покраснѣть. Вона як жар почервоніє. Стор. МПр. 33.
Узбіч II, нар. На скатѣ, склонѣ горы. Вас. 205.
Хмурий, -а, -е. = хмурний. Обличчя збіліле хмуре. МВ. (О. 1862. І. 88). І пішов до неї плачучи хмурий та невеселий. Рудч. Ск. II. 118.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова В'ЯЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.