Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

табівка

Табівка, -ки, ж. Кожаная сумка, носимая черезъ плечо на ремнѣ. Шух. I. 121, 128, 279.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАБІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАБІВКА"
Бурити, -рю, -риш, гл. 1) Разрушать, ниспровергать, разорить. 2) Сильно лить, литься. Бурить як з барила. 3) Волновать, возмущать. 4) Рыть. Киртиця бурит землю. Вх. Лем. 395.
Зало́м Cм. залім.
Знеобачка нар. Неожиданно. Коли знеобачка Настин регіт почувся. МВ. ІІ. 46.
Лі́карка, -ки, ж. Лѣкарка. Не я лікарка, сам Господь лікар. Чуб. І. 134. Ум. лікаронька, лікарочка.
Пахно, -на́, с. Запахъ.
Повдовіти, -вію, -єш, гл. Овдовѣть. Перепеличенька повдовіла, заміж іти захотіла. Чуб. V. 1127.
Постадникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть пастухомъ лошадей.  
Притирювати, -рюю, -єш, сов. в. притирити, -рю, -риш, гл. Притаскивать, притащить. Онисько кашовар щербу притирив ваганами. Мкр. Г. 4. Притирив оберемок дров. Драг. 163.
Сизий Cм. сиз.
Читець, -тця, м. = читач. Ном. Од видавця, І.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАБІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.