Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шуплядка

Шуплядка, -ки, ж. = шухляда 1. К. ХП. 29. Г. Барв. 185.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 519.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУПЛЯДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУПЛЯДКА"
Будник, -ка, м. Работникъ на поташномъ заводѣ. Ум. будничок.
Видрочитися, -чуся, -чишся, гл. Пропасть, издохнуть, метаясь отъ укусовъ оводовъ, взбѣситься. А проклятий рід, щоб ти видрочивсь! Г. Барв. 33.
Головоїд, -да, м. = людоїд? Гол. ІІІ. 40.
Кичера, -ри, ж. Гора, покрытая лѣсомъ, кромѣ вершины. Желех. Шух. І. 73. Ум. ки́чірка. Вх. Зн. 25.
Неприкаяний, -а, -е. 1) Нераскаявшійся. Зробивсь великим грішником та з журби по грошах і вмер без причастя неприкаяний. Г. Барв. 459. 2) Окаянный, отчужденный отъ людей, не находящій себѣ мѣста. Доле ж моя неприкаяна. Св. Л. 319.
Повирізувати, -зую, -єш, гл. Вырѣзать (во множествѣ), перерѣзать (многихъ).
Свербота, -ти, ж. Свербежъ. Волч. у.
Тонкота, -ти, ж. Тонина. Конст. у.
Удома нар. Дома. Гей, гей, як би вдома, та ще й на печі. Ном. № 2276. І вдома їй радощів не було. МВ. (О. 1862. І. 96).
Упука, -ки, ж. Вдавленіе. Мнж. 177.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШУПЛЯДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.