Бунтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Бунтоваться, возмущаться. Чого се так бунтуються народи?
Вацюкати, -каю, -єш, одн. в. вацюкнути, -ну, -неш, гл. Звать, позвать свинью крикомъ: вацю! Біжу, як те поросятко, як на його скаже: «паць! паць!» або вацюкне.
Накрапля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Дѣлать крапинки. Шовком вишивати, злотом накрапляти.
Недочувати, -ва́ю, -єш, сов. в. недочути, -чую, -єш, гл.
1) Быть тугимъ на ухо. (Съ этимъ значеніемъ употребляется только несов. видъ).
2) Не слышать, не услыхать.
Опоганюватися, -нююся, -єшся, сов. в. опоганитися, -нюся, -нишся, гл. Огаживаться, огадиться, оскверняться, оскверниться. Чи не між вами ж я, погані, так опоганивсь, що й не знать, чи був я чистим коли небудь?
Равл, -ла, м. Улитка. Ум. равлик. Равлику, Павлику! вистав ноги на чотирі стоги.
Родіння, -ня, с. Рожаніе, роды. Мати з родіння померли.
Спасениця, -ці, ж.
1) Спасающая свою душу.
2) Говѣльщица.
Сподок, -дка м., мн. ч. спідки.
1) Та часть курительной трубки, въ которую вставляется чубукъ.
2) Маленькая тарелочка.
3) спідки закладати в хижі. При закладкѣ хаты класть въ углы различныя вещи: зелье, стекло, соль, деньги.
Сцілення, сціли́ти, сцілющий, сціляти. Cм. зцілення и пр.