Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спрозорити

Спрозорити, -рю, -риш, гл. Сглазить. Жінки і дівчата носять застромлену у пазуху голку, щоб хто не спрозорив. Грин. II. 31. Ой немає, дідусеньку, (курчат), да вже і не буде: як вигнала на двір пасти, спрозорили люде. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРОЗОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРОЗОРИТИ"
Відігнати Cм. відганяти.
Жерства́, -ви, ж. 1) = жорства. 2) Родъ змѣи? Шух. І. 232.
Заро́сянський, -а, -е. Находящійся за р. Росью. Желех.
Збивач, -ча, м. Скопидомъ, скряга. Вх. Лем. 417.
Ковмір, -ра, м. Воротникъ. У його на сертуці був червоний ковмір. Ком. II.
Ополоник, -ка, м. 1) Разливная ложка. Видно між ложками ополоник. Ном. № 7339. 2) Головастикъ. Ном. стр. 293, № 105. У нашому ставку нема риби, а жабів та ополоників — чортова тись. Лебед. у. Ум. ополоничок.
Осада, -ди, ж. 1) Поселеніе, поселокъ. 2) Этажъ, ярусъ. Він тямить силу у мурівщичестві, бо то ставляв таку височінь, вимуровував панські будинки на дві осаді, на три осаді і на чотирі осаді. Васильк. у. 3) Ложа (у ружья). Балт. у. 4) мн. Всѣ части воза вмѣстѣ, кромѣ кузова, колесъ съ люшнями и оглобель. Лебед. у. (Залюб.). 5) Поставъ въ мельницѣ. Млин на 12 осад. Чуб. II. 149.
Прощення, -ня, с. Прощеніе. Тоді він, попросивши прощення у своєї першої жінки, присяг наново буть чоловіком. Рудч. Ск. II. 98.
Роздичати, -ча́ю, -єш, гл. = роздичавіти.
Роскладний, -а́, -е́ Составной, раздѣляющійся на части. Роскладний ніж.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПРОЗОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.