Захлянути и захлясти, -ну, -нешъ, гл. Отощать, ослабѣть. Захляла молодецька сила.
Збуй, збуя, м. = збій 2. Ой горе, чорний збую, поб'є тя наша кров.
Зві́дки, звідкі́ль, звідкіля́, нар. Откуда. Звідки тебе, серце, виглядати? Хилилися густі лози, звідкіль вітер віє. Хто він такий і звідкіля він?
Нелівний, -а, -е. Плохо ловящій. Літ нелівний, хлоп немівний — обоє ледащо.
Озія, -зії, ж. Громадина (преимущественно о зданіи, постройкѣ). Така озія (палац) стоїть серед села. Ото хата озія, хоч вовків ганяй. Там у їх міст зроблений — озія. Як я можу жити у такій великій хаті: се озія — як я її отоплю. Ув. озії́ще, озія́ка. Оце озіїще! Станеш в однім кінці, то другого й не видко.
Площа, -щі, ж. = площина.
Причиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. причини́ти, -ню́, -ниш, гл.
1) Притворять, притворить. Скриплять мої ворітечка, ніхто не причинить.
2) Прибавлять, прибавить. Я нічого не причиняю, кажу то, що він казав. Причинив собі роботи. Причини вам, Боже, віку.
Трепілка, -ки, ж. пт. Coturnix communis, перепелъ.
Хапанка, -ки, ж.
1) Воровство, кража. Ей, лови його, хапанка! — кричить видющий.
2) Взятка.
3) Торопливость, поспѣшность. Не хапанка на Іванка.
Цвірготати, -чу, -чеш, гл. = цвіркотати. Як почне цвірготати цвіргун, цілу ніч цвіргоче.
