Вонливий, -а, -е. Часто воняющій.
Гребти́, -бу́, -бе́ш, гл. прош. вр. гріб, гребла́, гребло́. 1) Гресть (весломъ). Так гребе, що страх, човном. І стали веслами гребти. Гребти́ у ход. Гресть прямо впередъ; з під човна́ гребу́ть, чтобы поворотить лодку; через о́бшивку — для быстраго хода. 2) Сгребать (о сѣнѣ). Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали. 3) Рыть, разгребать. Собаки лапами гребуть. Курка що гребе, то все на себе. Кінь гребе копитом.
Зайня́ти, -ся. Cм. займа́ти, -ся.
Запомогти́ся, -жу́ся, -жешся, гл. 1) Помочь себѣ. Він тим не запоможеться. 2) Разбогатѣть, разжиться. Запомігся дуже N: має теперка з тисячу карбованців.
Коротко нар.
1) Коротко. Гарно, та коротко. Коротко жити. Быть недолговѣчну.
2) Кратко. Тепер скажемо коротко, що Шрам Паволоцький... сим удавсь до Тетері. Ум. коротенько.
Навза́водах нар. Встрѣчается только въ фальсифицированной думѣ «На побѣду Чигиринскую», напеч. сперва у, а потомъ у Коней день і ніч навзаводах держали, до гетьмана Наливайка дорогу верстали. Ошибочно употреблено въ такой формѣ вмѣсто навзаводи.
Ненька, -ки, ж. Ум. отъ не́ня.
Позамовляти, -ля́ю, -єш, гл. Заговорить (болѣзни во множествѣ).
Увиснути, -сну, -неш, гл. Повиснуть, зацѣпиться.
Ще нар. Еще. Нехай свою Україну я ще раз побачу, нехай ще раз послухаю, як те море грає. ще-ще. Еще кое-какъ. Ще-ще спереду, а ззаду на чорта походить. Ще б пак! Еще бы!
