Багат, -та, -те. Кр. форма отъ багатий. Мужик багат, — йому ж добро. Дівчино ж моя, колись тебе любив я, а тепера багат став, любить тебе перестав.
Вапельня, -ні, ж. Вапнярка.
Вовчиця, -ці, ж. Волчица. Приходить на залісок, аж вовчиця на сонці з вовченятами грається.
Жартівли́вий, -а, -е. Шутливый. Вигадували витребеньки, бо жартівливі вже собі повдавались.
Жу́желиця, -ці, ж. Окалина, шлакъ. Це не камінь, а жужелиця.
Квасниця, -ці, ж.
1) Дикое яблоко. Носив хлопець молоденький до дівчини ябка, носив перше солоденькі, а послі квасниці.
2) = гуслянка.
Крівавий, -а, -е. Кровавый. Заспівали козаченьки пісню теї ночі, теї ночі крівавої. Працюєм до крівавого поту. Заводите кріваві чвари. Кріваві сльози.
Нахапати, -па́ю, -єш, гл. Нахватать, набрать много; накрасть. Хіп, хіп! Нахапав чужих гусенят за пазуху четверо.
Чужатися, -жаюся, -єшся, гл. Чуждаться. Свойого доправляйся, роду не чужайся.
Чужий, -а, -е. Чужой. Зайшов аж у чужу землю. Чужої дитини не май за свою. Чужа сторона. Чужбина. На чужій стороні кланяйся й вороні. Виряжала мати дочку в чужу стороночку. Ум. чуже́нький, чуже́сенький.
