Випручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. випручатися, -чаюся, -єшся, гл. Освобождаться, освободиться, вырываться, вырваться (изъ рукъ, лапъ кого-либо). Випручавсь од того чорта, що мене ніс.
Волісь, воліся, нар. Лучше, предпочтительнѣе мнѣ. Волісь я їхати, як їсти. Воліся ми, брате, попросимо ми найменшого брата тринбача.
Зімни́ця, -ці, ж. 1) = зімівка. 2) Фруктъ, созрѣвающій поздно осенью. Кислиці — зімниці. Обтрусять у саду зімниці. 8) Лихорадка.
Їжик, -ка, м. = їжак.
Лісу́н, -на, м. По народн. повѣрьямъ — человѣкообразное существо, живущее въ лѣсу. Лісун таки як чоловік, тільки в його нема тіні... В його й жінка є. лісу́н (также полісу́н) — богъ волковъ, заботящійся объ ихъ прокормленіи; кромѣ того без його ярмарка ніколи не буде, він на все ціну зводить. Cм. лісові люде.
Нать, -ти, ж. Усикъ, прицѣпка на растеніи.
Непутно нар. Не такъ, какъ слѣдуетъ, плохо. А будь тобі непутно!
Огненно нар. Горячо, пылко.
Опочивка, -ки ж., опочи́вок, -вку,, м. Отдыхъ. Над річкою Самарською опочивку собі мають.
Сциклиння, -ня, с. = сциклини.