Біль I, білі или белі (зват. п. біле и беле), ж. 1) Бѣлыя нитки для шитья. Під вербою над водою Катерина біль білила, із своєю біллю говорила: «ой беле моя, тонка беле! Стоять намети як біль біленькі. Шиє вона шовком-біллю свому милому на неділю. Всю ніч не спала, біль сукала. Я з тебе, біле, плахту витчу. 3) Часть дерева, слѣдующая непосредственно за корой. 4) Бѣлизна. Полюби мене в чорні, а вже в білі полюбить і аби хто. Полюбите насъ чорненькими, а бѣленькими насъ всякій полюбить. 5) Сало. Ум. білечка. Забери собі біль-білечку.
Дзеленьча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Дзеленькати.
Зві́ток, -тку, м. Пучекъ расчесаннаго льна.
Обжирство, -ва, с. Обжорство.
Обітерти Cм. обтирати.
Падворок, -рку, м. Усадьба въ предмѣстьѣ города.
Послухняний, -а, -е. Послушный. Розумний та послухняний був.
Пращикувати, -ку́ю, -єш, гл. = пащекувати.
Укмітувати, -тую, -єш, гл. = укмітити. От скільки ж нас там було, а нікого ж ви не укмітували, як мене.
Штильвага, -ги, ж. = штельвага.
