Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скоба

Скоба, -би, ж. Крючекъ къ дверямъ. Вх. Зн. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОБА"
Вн... Cм. ун.
Войтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = войдуватися. З турками та з татарами войтувалися. Г. Барв. 141.
Зада́внювати, -нюю, -єш, сов. в. зада́внити, -ню, -ниш, гл. Запускать, запустить (болѣзнь). Еге, так воно задавнено, то й важко загоїть. Канев. у.
Займи́ти, -млю, -миш, гл. = зайняти. Посліднюю корову з загороди займив. Федьк.
Замолодикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать жизнь парня, холостого человѣка.
Колотуша, -ші, ж. = колотуха 2. О. 1862. VI. 98. Ум. колотушка.
Переглежувати, -жую, -єш, гл. = переглядати.
Поживання, -ня, с. 1) Житье. Нехай має в чужій землі добре поживання. Котл. МЧ. 426. Дуже бідно живуть. Я далекий їх родич і знаю їх бідне поживання. Котл. Н. П. 389. 2) Потребленіе. На, кажу, братіку мій! нехай тобі на добре поживання будуть (гроші). МВ. І. 31.
Порядкувати, -ку́ю, -єш, гл. Распоряжаться, хозяйничать. Хто ж тут у вас порядкує? — Нема ще нікого, теперечки збіраємось обрать собі свого ватажка. Стор. МПр. 126, 127.
Спроможне нар. Зажиточно. Спроможне жили. О. 1862. II. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.