Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скін

Скін, ско́ну, м. 1) Кончина, смерть. 2) Конецъ, предѣлъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКІН"
Волів Язик м. Раст. Digitalis grandiflora.
Дя́тлів, -лова, -ве. Принадлежащій дятлу.
Знемилити, -лю, -лиш, гл. Сдѣлать непріятнымъ. Світ мені знемилила. Г. Барв. 72.
Перегільчастий, -а, -е. Вѣтвистый? Гільце вили... перегільчасте, перебірчасте. Рк. Макс.
Посатаніти, -ні́ю, -єш, гл. Разъяриться, прійти въ бѣшенство. Дідона гірко заридала, із серця аж волосся рвала... запінилась, посатаніла. Котл. Ен. І. 32.
Посівний, -а́, -е́ Посѣвный. посівне. Всякое зерно, которое сѣется. Там усе посівне роде добре. Волч. у.
Се мист. с. р. отъ сей.
Скоцень, -цня, м. = вискоцень. Гол. Од. 37.
Туркениця, -ці, ж. = туркеня. Загадала їй туркениця три діла. АД. І. 287.
Умерти Cм. умірати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.