Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розроїтися

Розроїтися, -роюся, -їшся, гл. Развестись роями (о пчелахъ). З одного рійка розроїлось їх більш як сто колодок. Стор. II. 100.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗРОЇТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗРОЇТИСЯ"
Завздо́вж, завздо́вжки, нар. = завдовжки.
Киянський, -а, -е. Кіевскій. В хаті мило та любо глянути: лавки й столи липові, образи киянські, хороше помальовані. МВ. І. 84.
Наже́кати, -каю, -єш, гл. Напугать. Мнж. 186.
Підп'Яний, -а, -е. Подъ хмѣлькомъ, выпивши. О. 1862. VIII. 2.
Пістити, -щу, -стиш, гл. = пестити. Пістить теля коло рук, то й віл такий буде. Черк. у.
Пластів'я, -в'я, с. Пластъ, слой; слой срубленныхъ вѣтвей. Вх. Зн. 50.
Повискакувати, -куємо, -єш, гл. Выскочить (о многихъ). Повискакували, беруть його, ведуть. Рудч. Ск. II. 11.
Похарцизувати, -зу́ю, -єш, гл. Поразбойничать.
Розшивати, -ва́ю, -єш, сов. в. розшити, -шию, -єш, гл. Распарывать, распороть. Грин. III. 692. А подивімося ж, що там у торбі? Я розшила. Г. Барв. 255, 256.
Шпоня, -ні, ж. 1) Шипъ въ деревянномъ столбѣ. Слов. Д. Эварн. 2) Коготь хищной птицы. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗРОЇТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.