Безнадійний, -а, -е. Безнадежный. Безнадійна неволя.
Випрягати, -гаю, -єш, сов. в. випрягти, -жу, -жеш, гл. Выпрягать, выпречь, отпрягать, отпречь. Захтілося — запрягайте! відхтілося — випрягайте. Як погано орати, то лучче випрягати.
Відмуровувати, -вую, -єш, сов. в. відмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Разбирать, разобрать каменную или кирпичную стѣну, которая закрывала входъ. Льох замурований, треба його відмурувати. 2) Отгораживать, отгородить каменной или кирпичной стѣной. Відмурував город від сусіда.
Завво́лити, -лю, -лиш, гл. Пожелать, захотѣть. Як завволите, сестро Меланів, — одказала Катря.
Зажи́вок, -вку, м. 1) Зародышъ. Пропало просо: морози заживок побили. В єї ще з замолоду заживок (хвороби) у середині, в животі. 2) Питаніе. Як гноювата земля, то корень кращий заживок має, тим хліб добрий роде. 8) Зажитое, заработанное наймомъ имущество. Я не чужу телицю взяв, а свою: вона мій заживок. 4) Внутренняя, самая крѣпкая часть снятой съ животнаго кожи, лежащая между наружнымъ слоемъ — ли́чком и внутреннимъ — ніздр́ею.
Ісх... Cм. ох...
Ліни́во нар. Лѣниво. Там ся ліниво працює, де пожитку не чує. Ум. ліниве́нько.
Позвозити, -жу, -зиш, гл. Свезти (во множествѣ). Позвозили люде мішки до того млина молоти.
Пристояти, -того, -їш, гл. Постоять, ожидая. Я пристояв, а він минув мене. Трохи пристояв, поки він вийшов.
Рісувати, -су́ю, -єш, гл. Складывать складками.