Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випозивати, -ваю, -єш, гл. Получить по приговору суда. Він судився, та нічого з його не випозивав. Зміев. у. Тілки дви карбованці й випозивав за бика. Канев. у.
Воєводство, -ва, с. Воеводство. Желех.
Моше́нство, -ва, с. Мошенничество. А на торговиці, де коней та волів продають, — скільки там мошенства, неправди! О. 1861. VI. 76.
Нагу́то́рити, -рю, -риш, гл. Наболтать, наговорить пустяковъ.
Назда́тний, -а, -е. 1) Неспособный. 2) Непригодный.
Обхідний, -а́, -е́. — хата Хата состоящая изъ хати, світлиці, хатини и хижі. Вас. 195.
Паніїн, панін, -на, -не. Барынинъ. Перед паніною смертю і пан... О. 1862. X. 17.
Перепрос, -су, м. Извиненіе. Нептун з Еолом з перепросу дали такого переносу, що й досі зашпори щемлять. Котл. Ен. VI. 10.
Роз'їдатися, -даюся, -єшся, сов. в. роз'їстися, -їмся, -їсися, гл. 1) Толстѣть, растолстѣть отъ обильной пищи. Ном. № 4839. 2) Ѣсть много. Не роз'їдайся хліба: дорогий. Конст. у. Як роз'їмось, то й недобре поїмо — какъ примемся ѣсть, поѣдимъ и невкусное. Зміев. у.
Скосистий, -а, -е. Наискось стоящій, наклонный. Скосиста гора. Вх. Лем. 466.