Бридитися, -джуся, -дишся, гл. Брезгать, чувствовать отвращеніе, гнушаться. Бридиться, як кіт салом. Убогими не гордились, сиротами не бридились. Тим сі бриджу, що коло бридкого сиджу.
Викривлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. викривитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Искривляться, искривиться.
2) Кривляться, гримасничать.
Знарок, -ку, м. 1) Умыселъ. 2) Случай. Як на той знарок і в шинку на сей час нікого не лучилось.
Ковзко нар. Скользко.
Крутарь, -ря́, м. = крутій.
Позаклинати, -наю, -єш, гл. Заклясть (во множествѣ). (Скарби) поклали і позаклинали.
Рожівна, -ни, ж. Дочь розы. Рожа дочку чесала, як чесала та й навчала: «дочко моя, рожівно!...»
Сміюнець, -нця, м. Ум. отъ сміюн.
2) Зубъ-рѣзецъ.
Челядникувати, -ку́ю, -єш, гл. Служить, быть слугой, наемнымъ работникомъ.
Чин, -ну, м.
1) Дѣйствіе, дѣяніе. Після старої голови все марно пійшло. Ні порядку, ні чину.
2) Способъ, образъ. То — проше пана — оттаким чином робилось. Одслуживши в церкві службу Божу і похорон, як слідує, понесли тим же чином і на кладвище.
3) Чинъ (заимствовано изъ русскаго языка). Великого чину дійшов.