Бутати, -таю, -єш, гл. Гордиться, спесивиться, фордыбачить. Бутає, як телі на мотузку. Коби не бутав, то би ноги не зламав.
Валити, -лю, -лиш, гл. 1) Валить, сваливать. Своє на ніжки ставить, а чуже з ніг валить. 2) Идти впередъ; двигаться массою. Сліпому нема гори: куди попав, туди и вали. Так валкою і валить. 3) — вал. Прясть вал 2. Нумо вал валити.
Ваторник, -ка, м. 1) Въ жилищѣ пастуховъ въ полонинах, называемомъ стая, жилое отдѣленіе, гдѣ спятъ и варятъ пищу пастухи. 2) Родъ пристройки при хатѣ состоятельнаго гуцула, имѣющаго лѣтомъ дома дойный скотъ, въ которой приготовляютъ молочные продукты.
Вимішувати, -шую, -єш, гл.
1) сов. в. вимішати, -шаю, -єш. Вымѣшивать, вымѣшать, промѣшивать. Треба добре вимішувати в грубі. Дівка зле вимішає лемішку.
2) сов. в. вимісити, -шу, -сиш. Вымѣшивать, вымѣсить.
Ґоґо́зник, -ка, м. Раст. Vaccinium vitis idaea.
Мітли́ще, -ща, с. Древко для метлы.
Переплатка, -ки, ж. Ум. отъ переплата.
Подупельник, -ка, м. 1) Лакомка, баловень. 2) Ловеласъ.
Розсунути, -ся. Cм. розсувати, -ся.
Хаптурницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный халтурнику.