Гро́бний, -а, -е. Гробовой, могильный. Годі його буде і до гробної дошки забути.
Домальо́вувати, -вую, -єш, сов. в. домалюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Дописывать, дописать красками.
Каюк, -ка, м. Родъ лодки; въ различныхъ мѣстахъ различной величины и устройства: на Днѣстрѣ и Днѣстровскомъ лиманѣ до трехъ сажень длины, сдѣланная изъ досокъ, рыболовная лодка. въ Полтав. г. — килевая лодка изъ цѣльной колоды, поднимающая груза до 30 пуд. въ — небольшая рыболовная лодка для одного человѣка. Въ думѣ «Про Кішку Самійла» каюки имѣются у запорожцевъ: когда Самійло Кішка подъѣхалъ къ о. Тендрову на турецкой галерѣ, — тоді козаки у каюки скакали, тую галеру за мальовані облавки брали та на пристань стягали. Ум. каючо́к. Разів з чотирі погребнувся і з каючком причалив.
Кладочка, -ки, ж. Ум. отъ кладка.
Нецвічений, -а, -е. Непокрытый цвѣтами. Ой у лузі калинонька нецвіченая, — туди ішла дівчинонька невінчаная.
Обаполок, -лка, м.
1) Горбыль, крайняя доска при распилкѣ бревна.
2) Окраина. Кий там чорт у Харькові городи! хиба по обапілках города.
Позлітати, -та́ємо, -єте, гл.
1) Слетѣть. Кури позлітали з сідала.
2) Взлетѣть. Глянь, півні позлітали аж на хату та й там б'ються.
Потурнак, -ка, м. Ренегатъ (отуречившійся).
Привластити Cм. привлащати.
Розчухувати, -хую, -єш, сов. в. розчухати, -хаю, -єш, гл.
1) Расчесывать, расчесать (тѣло). Турн собі розчухав литку.
2) Понимать, понять, сообразить. Спасибі! — сказав голосно Уласович, не розчухавши, що йому наговорив пан Пістряк.