Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рачиця

Рачиця, -ці, ж. Самка рака. Вх. Лем. 428.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 8.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАЧИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАЧИЦЯ"
Бракнути, -не, гл. безл. Недоставать. Бракне копійки.
Бугаш, -ша, м. Запустѣлый лѣсъ. Галиц. Желех.
Гуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. 1) Грохотать, стучать. 2) Ворковать. Ой ну люлі, люлі! налетіли гулі, стали гуркотати, що дитині дати. Дѣтск. пѣсня. Ой голуб гуде, голубка гуркоче. Чуб. V. 280.
Зага́йкати, -каю, -єш, гл. Закричать: «гай! гай!».
Кропковий, -а, -е. Настоянный на укропѣ (о водкѣ). В приставках стояла брага, а в бутилях пінна і перцівка, і кропкова, і густа корінна. Мкр. II. 23.
Материя́л, -лу, м. Матерьялъ. Желех.
Набо́йчик, -ка, м. Шомполъ. Лебед. у.
Неприпинний, -а, -е. 1) Неудержимый, неукротимый. 2) Безпрепятственный.
Ріска, -ки, ж. 1) Капля, росинка. 2) Крошка. Ні ріски хліба. Рудч. Ск. II. 27. і ріски в роті не було́ — ничего не ѣлъ и не пилъ. Ном. № 12138. 3) Раст. Lemna. Вх. Пч. І. 11. 4) мн. Родъ вышивки. Kolb. І. 47, 49. Ум. рісонька, рісочка.
Хрестинний, -а, -е. Крестильный, относящійся къ таинству крещенія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАЧИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.