Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бліхарь, -ря, м. Бѣлильщикъ (полотна). Вх. Лем. 392.
Дя́дечко, -ка, м. Ум. и ласк. отъ дядько.
Живото́к, -тка́, живото́чок, -чка, м. Ум. отъ живіт.  
Заку́тувати, -тую, -єш, сов. в. заку́тати, -таю, -єш, гл. Закутывать, закутать. Закутав їх сніг білий. Мог. 158.
Звиса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. зви́снути, -ну, -неш, гл. 1) Нависать, нависнуть. Ой звисли чорні хмароньки, звисли. Чуб. V. 34. 2) Отвисать, отвиснуть. Тут то страва, тут то люба! покуштуєш — звисне губа. Маркев. 48. 3) Съ отрицаніемъ: не переставать висѣть. Нагаєчка дротяночка з кілка не звисає. Чуб. V. 578.
Казочка, -ки, ж. Ум. отъ казка.
Крикуль, -ля, м. Въ загадкѣ: пѣтухъ. Бігла моргуля (миша), питала крикуля: чи є вдома хапуля? (кіт). Чуб. І. 311.
Падчереня, -ня́ти, с. Ребенокъ падчерица. Щоб мені молодій конопель не брать і білих ручок не драть на чужії діти, на падчеренята. Чуб. III. 192.
Поприлипати, -паємо, -єте, гл. Пристать, прилипнуть (во множествѣ). Нехай вони до твого кривого носа поприлипають. Стор. МПр. 132.
Сальце, -ця, с. Ум. отъ сало.