Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пустинник

Пустинник, -ка, м. = пустельник. Гн. II. 95.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТИННИК"
Благуватий, -а, -е. Малоумный. Благувата трохи. Вас. 209.
Бородавка, -ки, ж. 1) Бородавка. Ніс... з чорною бородавкою на кінці. Мир. Пов. II. 46. 2) Слѣдъ отпавшаго листа на стеблѣ. Шух. І. 19. Ум. бородавочка.
Будівник, -ка, м. = будівничий.
Виваляти 2, -ля́ю, -єш, гл. = вивалювати. Пусти, суко, враз до хати, щоб двері не виваляти. Лукаш. 114.
Жа́дібний, -а, -е. 1) Жаждущій. 2) Желающій, вожделѣющій. Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб. Єв. Мт. V. 28.
Жо́лу́дик, -ка, м. Ум. отъ жолудь.
Калічитися, -чуся, -чишся, гл. Увѣчиться. Калічиться бідна дитина. Мирг. у.
Підвисити Cм. підвищувати.
Смагнути, -гну, -неш, гл. 1) Жариться на солнцѣ, нагрѣваться. Шух. І. 147. 2) Загорать. Од соненька личенько смагне. АД. І. 34. 3) Сохнуть, запекаться. Смагнуть губи. Черк. у.
Упасти 2 Cм. упасати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУСТИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.