Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

промугикати

Промугикати, -каю, -єш, гл. Пропѣть подъ носъ, промурлыкать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОМУГИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОМУГИКАТИ"
Безпритульний, -а, -е. Безпріютный. Шейк. Аф. 297.
Віршовий, -а, -е. Стихотворный. О. 1862. ІІІ. 52.
Змокріти, -рію, -єш, гл. = змокравіти. Конст. у. Дещо. 66.
Їдати, -да́ю, -єш, гл. Ѣдать, съѣдать. Як я молодою бувала, по 40 вареників їдала, а тепер хамелю-хамелю, насилу 50 умелю. Ном. № 8146.
Карлючити, -чу, -чиш, гл. Кривить, искривлять.
Кожнярь, -ря́, м. Овчинникъ. Гол. Од. 10.
Набу́ти, -ся. Cм. набувати, -ся.
Перемолочувати, -чую, -єш, сов. в. перемолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Перемолачивать, перемолотить.
Підступ, -пу, м. Хитрость, коварство. Єв. Мр. VII. 32. Кого силою грабують, з кого підступом здирають. К. Псал. 59.
Скоблик, -ка, м. Рыба Gobio fluwiatilis, пискарь. Вх. Пч. II. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОМУГИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.