Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верч, -ча, м. 1) Свертокъ, пучекъ. 2) Небольшая булочка съ шишкой посрединѣ. Ее даютъ старости на свадьбѣ, чтобы впустили въ дворъ. Ум. верчик, верчичок. Що за той верчичок шпалер? Харьк. у.
Відвалити, -ся. Cм. відвалювати, -ся.
Дока́зування, -ня, с. 1) Договариваніе до конца. 2) Дѣланіе, совершеніе чего либо. 3) Попреки.
На́горь, -рі, ж. Нагаръ. Нагорь на ґнотові. Конст. у.
Перестрашитися, -шуся, -шишся, гл. Перепугаться, испугаться. Чорт перестрашився та й утік. Гн. II. 10.
Підмокати, каю, -єш, сов. в. підмо́кнути, -ну, -неш, гл. Подмокать, подмокнуть.
Повиплутувати, -тую, -єш, гл. Выпутать (во множествѣ).
Поменити, -ню́, -ниш, гл. Упомянуть, назвать.
Попопеліти, -ліємо, -єте, гл. Превратиться въ пепелъ (во множествѣ).
Тропити, -плю́, -пиш, гл. Утаптывать, проводить, дорогу. Шейк.