Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимірати, -раю, -єш, сов. в. вимерти, -мру, -реш, гл. 1) Вымирать, вымереть, перемереть. Кругом його мов вимерли люде. Шевч. 165.
Жо́нва, -ви, ж. = I. Жовна.  
Зрешілий, -а, -е. Трухлый. Дерево зрешіле. Вх. Лем. 421.
Нечулий, -а, -е. Безчувственный, нечувствительный. К. МБ. X. 17.
Писатися, -шу́ся, -шешся, гл. 1) Писаться. У тім письмі пишеться, щоб вони перестали воювать. Рудч. Ск. І. 101. 2) Записываться. Та куди ж будем, та милее браття, будемо писаться? Запишемось у панськеє, — будем панів знати; напишемось у казеннее, — будем подать давати. О. 1862. V. 99.
Пороскашлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Раскашляться (о многихъ). Діти чогось як пороскашлювалися, то й я за ними не спала. Черниг. у.
Приточити Cм. приточувати.
Рученька, ручечка, -ки, ж. Ум. отъ рука.
Сватній, -я, -є. = сватів. Ми свого хліба пожалуєм, а будемо животи оставляти на сватній. Грин. III. 4 51.
Сцілення, сціли́ти, сцілющий, сціляти. Cм. зцілення и пр.