Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викорінювати, -нюю, -єш, сов. в. викоренити, -ню, -ниш, гл. 1) Искоренять, искоренить, вырывать, вырвать съ корнемъ. Що там (на городі) було пирію! Я як пійшла, як стала, як стала, дак і сапою, і граблями, і руками.... так усе викоренила. Г. Барв. 428. 2) Совершенно истреблять, истребить. Викоренив їх імення на всі вічні роки. К. Псал. 17.
Виставлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. виставитися, -влюся, -вишся, гл. Выставляться, выставиться, выдаваться, выдаться (впередъ).
Дубови́на, -ни, ж. = домовина.
Залізя́чка, -ки, ж. Ум. отъ залізя́ка.
Нагріва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. нагрі́тися, -гріюся, -єшся, гл. Нагрѣваться, нагрѣться, согрѣваться, согрѣться. Як їсть, так нагріється, а як робить, так ізмерзне. Ном. № 10839.
Недолужність, -ности, ж. Безсиліе, слабость.
Підпіччя, -чя, с. Углубленіе подъ печью. Сим. 129. Біленькі курочки з підпіччя глядять. Ном., стр. 292, № 64.
Послужити, -жу, -жиш, гл. Послужить. Служила в бурлацтві, послужи где й у хазяйстві. Чуб. V. 524. Послужи, моя ти зброє, молодій ще силі, послужи йому так щиро, як мені служила. Шевч. 249.
Уницький, -а, -е. = уніяцький. К. ПС. 97.
Хунтовий, -а, -е. Фунтовой.