Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Арма́тний, -а, -е. 1) = Гарматній. 2) Артиллерійскій.
Зелі́нка, -ки, ж. У горшечниковъ: зеленая мѣдная краска. Канев. у.
Непутити, -чу, -тиш, гл. 1) Мѣшать, быть помѣхой, стоять на дорогѣ, сбивать съ пути, съ толку. Любов... і мозок непутить, і кров. Мкр. Г. 17. Не мені непутить отой Улас головатий, а то б не взяли сина у москалі. Воно б можна до паламарки теє — нема що! але ж батько непутить, а сина чортма. Канев. у. 2) Портить, развращать. Багато нашого брата горілка непутить. Васильк. у. 3) Съ отрицаніемъ безлично. не непутить. Не мѣшаетъ. Хоч би й десятку дали, то воно не непутило б. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Погодний, -а, -е. Благопріятный. Погодний час.
Пороспліскувати, -кую, -єш, гл. 1) Расплескать (во множествѣ). 2) Разболтать, разгласить (во множествѣ).
Риженький, -а, -е., Ум. отъ рижий.
Тирчак, -ка, м. 1) Торчащій стебель сорной травы зимой. Невеличкі гіллячки височезних верб, мов тирчаки бур'яну визирають з-під снігу. Мир. Пов. І. 112. 2) = тирч. Вх. Лем. 473. 3) пт. Crex Pratensis, дергачъ. Вх. Уг. 271.
Убійників, -кова, -ве Принадлежащій убійцѣ. Шейк.
Упросити, -шу, -сиш, гл. Упросить, умолить. Упросила його, щоб він її взяв з собою. Рудч. Ск. І. 129. Росердила миленького, та ще не впросила. Мет. 84.
Штурхобочний, -а, -е. Такой, при которомъ толкаютъ въ бока; переносно: рукопашный. Штурхобочний бой. Котл. Ен. ІV. 47.