Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вольний, вольність, вольно. Cм. вільний, вільність, вільно.
Заторохкоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Загрохотать, застучать.
Зда́ний, -а, -е. = здатний. Желех.
Низовина, -ни, ж. Низьменность, луговое мѣсто.
Понакликати, -ка́ю, -єш, гл. Созвать, назвать (многихъ). Нащо ти так багато людей понакликав? Де ми їх посадимо? Харьк. у.
Попередній, -я, -є. Предыдущій.
Присмоктувати, -тую, -єш, сов. в. присмокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. Присасывать, присосать. Читає він сю книгу, а Іван — не кажи що присмоктало його — й одірватись ніяк не може. Грин. І. 289. Напивсь того чаю, присмоктуючи люльку. Кв.
Сисати, -са́ю, -єш, гл. = ссати. Паця сисат. Вх. Лем. 465.
Хвиль, -ля, м. 1) Валетъ въ картахъ. 2) Названіе игры въ карты и козырной дамы въ той же игрѣ. КС. 1887. VI. 365.
Хрумати, -маю, -єш, гл. Ѣсть что нибудь хрустящее. Овечка п'є там, або хрума. Сим. 197. У стані хрумають коні смашне степове сіно. Мир. ХРВ. 108.