Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Велич, -чі, ж. Громадина, громада. Воли в його велич. Велич був покійний чумак. Ліс у мене стародавній, добрий; дуби — велич усе. Харьк. Дівка така велич. Конст. у.
Вискубати, -ба́ю, -єш, сов. в. вискубти, -бну, -неш, гл. Вырывать, вырвать, выщипывать, выщипать перья, волоса. Як ухопив його за чуба, дак скільки зачепив, стільки й вискуб. Также о срываніи травы, листьевъ. Нема паші: вискубає бідний товар кожну травинку з землею.
Вусатий, -а, -е.. Cм. усатий.
Довікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Дожить. Не довікуєш ти так віку. Хата, 165.
Знемощіти, -щію, -єш, гл. Изнемочь, обезсилѣть. Стане навколішки і молиться собі, аж поки знемощіє. Грин. II. 153.
Кедр, -ра, м. Кедръ, Pinus cembra. Як ливанський кедр високий гілля широко пускати. К. Псалт.
Наба́вка, -ки, ж. Прибавка (къ цѣнѣ).
Позаорювати, -рюю, -єш, гл. Запахать (во множествѣ).
Помали нар. Немножко. А геть, комар, із ноги, няй танцюю помали. Гол. ІV. 513.
Послугувати, -гую, -єш, гл. = послуговувати. Послугувала вона їм. Єв. Мр. І. 31.