Жиже́ль, -лю, м. = жежель. Я буду в кибиточці, а він на жижелі.
Жо́вто нар. Желто. Сади роскішні, доріжки помеж деревом ніби жовто помальовані. Голова морочиться, в очах мені жовто.
Заляга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. залягти́, -ля́жу, -жеш, гл. 1) Занимать, занять мѣсто, покрывать, покрыть собою. Геть! бач моє місто залягла. Сиві кабани усе поле залягли. Великая худобонька все подвір'я заляже. 2) Полечь. Не одного тепер ляха голова заляже. (1834). 123. 3) Заваливать, завалить. Сирая земля двері залегла. 4) Залегать, залечь. Заліг, як собака в грубі. Заляжу до завтрього. 5) Засѣдать, засѣсть (въ засадѣ). Залягли вони на нас у балці. Та ж за ордою пан Хмельницький вгнався. Він у Ведмежих Лозах залягав. 6) Затихать, затихнуть (о вѣтрѣ). Вітерець заліг десь, тиша. 7) Оставаться, остаться безъ обработки. Ця нива ще торік залягла.
Куточок, -чка, м.
1) Ум. отъ куто́к. І ніхто не бачив, що мала дитина у куточку плаче. І знову на небо, бо на землі горе, бо на їй широкій куточка нема тому, хто все знає, тому, хто все чув.
2) Весенняя игра, которая называется еще и мышкою.
Обривати, -ва́ю, -єш, сов. в. обірвати, -рву, -веш, гл. Обрывать, оборвать. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати.
Приватний, -а, -е. Частный. Заприсягну не втручатись у жадні козацькі справи і стану жити... приватною особою.
Самарно нар. Вѣроятно, правдоподобно.
Страпатий, -а, -е. 1) Растрепанный. Волосє страпате.
2) Отрепанный. Краватка така вже страпата, що чи й надінете.
Чос, -су, м. Зудъ; чесотка. дати, завдати чо́су. Дать трепку. Дав часу! Задали ж ми чосу дияволенному Кирикові! Крівавого дали прочухана. Завдали такого чосу, що й сам ватажок там же й ніжки відкидав.
Швельбавий, -а, -е. Имѣющій плохой выговоръ.
