Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поштарський

Поштарський, -а, -е. Принадлежащій поштарю.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 397.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШТАРСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШТАРСЬКИЙ"
Вибіжка, -ки, ж. Раст. Мятликъ, Роа. Вх. Уг. 230. — лугова. Раст. Роа pratensis. Шух. І. 20.
Відімчати, -чу, -чиш, гл. Быстро отвезти или отнести. Ой ти, коте сірий, та вимети сіни, а та, кішко, не ворчи, піди сміття одімчи. Мил. 43. Одімчить було.
Домува́тися, -му́юся, -єшся, гл. = домувати въ І-мъ знач. Сини в його чумакують, а старий домується собі. Харьк.
Замо́вити Cм. замовляти.
Контетуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = контентуватися. Контетуйтесь, люде добрі! О. 1861. XI. Кух. 27.
Корчомка, корчо́мочка, -ки, ж. Ум. отъ корчма.
Присліджувати, -джую, -єш, сов. в. присліди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Прослѣживать, прослѣдить. Дивлюсь, — пішов він у двір; я й пристояв, щоб побачити, що він робитиме, прислідив за ним; а він до дверей: зламав замок та в хату. Новомоск. у.
Січкарня, -ні, ж. Соломорѣзка. Н. Вол. у.
Сусід, -да, м. Сосѣдъ. Ой піду я до сусіда воза позичати. Мет. 12.
Татенько, татечко, -ка, м. Ум. отъ тато.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОШТАРСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.