Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шустіти

Шустіти, -чу, -тиш, гл. = шелестіти. Листя шустіт. Вх. Уг. 277.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 520.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУСТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУСТІТИ"
Безокий, -а, -е. Безглазый. Безокая фортуна. Котл. Ен.
Жолобкува́тий, -а, -е. = жлобуватий.
Заща́вити, -влю, -виш, гл. Ударить. Защавив його по пиці, що ну-ну! Екат. г.
Зім'я́тися и зімнятися, -мну́ся, -не́шся, гл. 1) Смяться. 2) Растереться, истолочься.
Ібиска, -ки, ж. пт. Чайка. Вх. Пч. II. 15.
Повитикати, -каю, -єш, гл. Выткнуть, высунуть (во множествѣ).
Понасторочувати, -чуємо, -єте, гл. Тоже, что и насторочити, но во множествѣ.
Сд... = зд.
Стадниця, -ці, ж. = стайня. Веде коня у стадницю. Мет. 74. Ум. стадни́чка.
Фарб'ярка, -ки, ж. Красильщица. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШУСТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.