Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похитити

Похитити, -хичу, -тиш, гл. Скрыть, утаить, покрыть, не выдавать. Як би знав, що вбито чоловіка, то я б доніс, я не міг би сього похитити, — як то можна. Екат. у. Він давав мені п'ять карбованців, щоб не виказував на його: похити́ мене, каже. Так я не взяв грошей і сказав, що не похитю. Павлогр. у. ( Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИТИТИ"
Гавкущий, -а, -е. = гавкучий. Отари стережуть бровки кудлаті, гавкущі, злющі. КМБ. II. 119.
Довга́нь, -ня́, м. = Довгаль 1.
Зачи́н, -ну́, м. Начало, начинаніе, починь. Так лиха година й ходе по людіх; усе з дітей зачин. Харьк. у.
Лехва́ря, -рі, ж. Невкусный супъ. Вх. Зн.
Марша́лок, -лка, м. 1) Предводитель дворянства. Маршалок повітовий. К. МБ. II. 121. 2) Староста въ свадебномъ обрядѣ. Не дивуйтеся, маршалки, що коротенькі подарки. Мет. 190. 3) Дворецкій.
Оболок, -ка, м. 1) Окно. По під мій оболок до другої ходить. Гол. III. 389. 2) мн. Оболоки. Лазурь небесная. Це, що ми бачим над собою синє, до це ще не небо, а це оболоки, а те, шо ходить по під оболоками, до то хмара. Чуб. І. 2. Cм. облак.
Отерпнути, -пну, -неш, гл. Отерпнуть, замереть. Отерп і сам, не стало мови. Мкр. Г. 56. Як побачив вовка — отерп, одерев'янів, а шапка на самому чолопочку. Н. Вол. у.
Похитнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Пошатнуться, покачнуться.
Сполошитися, -шу́ся, -шишся, гл. Встревожиться, испугаться.
Чобаник, -ка, м. Трясогузка, Motacilla. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХИТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.