Альки́р, -ру, м. Отдѣленная перегородкой отъ большой світлиці комнатка, служащая спальней и дѣтской. Ум. Альки́рик. Ми сидимо в світлиці, а він і притаївсь у алькирику.
Лич, -чі, ж. = личчя. Свині хоч золотое колце управ, а вона не пойдеть всадити лич у гумно, разві у що иноє.
Осуруга, -ги, ж. см. осоруга.
Пискалка, -ки, ж. = пискавка.
Підполуденча, -чати, с. Ѣда между обѣдом и полдникомъ.
Рарожий, -а, -е. Принадлежащій балабану.
Світати, -тає, гл. безл. Свѣтать, разсвѣтать. Світає, край неба палає. Ой без милого соловейка і світ не світає.
Удоптати, -пчу, -чеш, гл. = утоптати. Вдоптав я стежечку через петрушечку.
Численність, -ности, ж. Многочисленность.
Шанець, -нця, м. Окопъ. По тім боці запорожці покопали шанці. Від Килиї до Ізмайлова покопали шанці. 2) під чий шанець. Похожій на кого. На мене урікають, що я ночував та й коні взяв. Може другий ночував під мій шанець, то і взяв коні, а не я.
