Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гучно

Гу́чно нар. Звонко, громко, шумно. Ком. Р. ІІ. 27. Говорить гучно. МВ. (О. 1862. ІІІ. 72). Разом усі гучно рушили. Г. Барв. 205.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЧНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЧНО"
Анало́й, -ло́ю, м. Налой. Ум. Анало́йчик. Грин. III. 516.
Ботик, -ка, м. 1) Ум. отъ бот. 2) Башмакъ, ботинокъ. Ботики з очима. Башмаки съ металлическими пистонами для снурковъ. Вас. 162.
Вискалятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вискалитися, -люся, -лишся, гл. 1) Оскаливаться, оскалиться. 2) О солнцѣ: проглядывать, проглянуть сквозь тучи. То дощ, то вискалиться. Ном. № 568.
Голя́ I, (-лі ж?) Обнаженная вершина горы. Вх. Лем. 404.
Завихі́ль, -хо́лі, ж. Мятель, вьюга. Черк. у.
Насіда́тися, -да́юся, -єшся, гл. Нападать, напускаться. Чого ти насідаєшся на мене?
Паплюжити, -жу, -жиш, гл. Срамить, позорить кого (словами). Желех.
Перепел, -ла, м. 1) пт. перепелъ, Tetrao coturnix. Паничі випустили сокола на трепела. Рудч. Ск. II. 111. 2) Крестецъ, os sacrum. Харьк. г. Ум. перепе́лонько. ЗОЮР. І. 25.
Хамула, -ли, об. 1) Неуклюжій, неповоротливый. Черк. у. 2) Очень плохой супъ. Вх. Зн. 76.
Харцизник, -ка, м. = харциз. Харцизники! вони в заклад від лоня беруть дітей у матері-вдовиці. К. Іов. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЧНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.