Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гучно

Гу́чно нар. Звонко, громко, шумно. Ком. Р. ІІ. 27. Говорить гучно. МВ. (О. 1862. ІІІ. 72). Разом усі гучно рушили. Г. Барв. 205.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЧНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЧНО"
Везучий, -а, -е. О лошади: хорошо везущій. Кобила хоч і шкапувата, та про те везуча. Нѣжин. у.
Падонько, -ка, м. Судьба (несчастная). Желех.
Перепелячий, -а, -е. = перепеличий. Перепелячий крик. Мир. ХРВ. 4.
Печина, -ни, ж. Кусокъ кирпича, глины, отпавшій въ печкѣ. Грин. III. 86. Лежить нелюб у постелі, як печина у попелі. Мет. 260. Сіль тобі в вічі та вода та печина в зуби — бранное пожеланіе. ХС. III. 49.
Попробуркуватися, -куємося, -єтеся, гл. Пробудиться (о многихъ). Як тіки попробуркуються пани, тоді біда!
Прижовклий, -а, -е. Нѣсколько пожелтѣвшій.
Розігрувати, -рую, -єш, сов. в. розігра́ти, -ра́ю, -єш, гл. 1) Разыгрывать, разыграть. 2) = розігратися. А синєє море розіграло, турецький корабель розірвало. АД. І. 99.
Соньки, -ків, мн. Сонъ. Соньки, дрімки в колисоньки. Мет. 1.
Увиляти Cм. увилювати.
Хвоя, хвої, ж. Сосна, Pinus sylvestris L. ЗЮЗО. І. 131. Довгий, як хвоя. Ном. № 8621. Поїдьмо до бору та зрубаймо хвою, та поставмо комору та посеред двору. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЧНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.