Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Високочолий, -а, -е. Съ высокимъ челомъ; съ высоко поднятой головой. Мов ті діди високочолі дуби з гетьманщини стоять. Шевч.
Дрі́зки, -зок, мн. Щепки, черепки, кусочки, дребезги. Ум. дрі́зочки. Строщити на дрізочки. Ном. № 3866.
Зачеса́ти, -ся. Cм. зачісувати, -ся.
Колосій, -сія, м. О Раст.: Колосистый. І овес самосій, і ячмінь колосій. Чуб. III. 266. Овес-колосій. Грин. III. 55.
Обвести Cм. обводити.
Перебердина, -ни, ж. Лучина, добытая изъ стараго валежника. Радом. у.
Поганий, -а, -е. 1) Дурной, плохой. Царь як покуштує борщ, аж він такий поганий. Рудч. Ск. І. 108. Велів поганій буть погоді. Котл. Ен. Деревце почало казать, яке йому життя погане. Гліб. 2) Некрасивый. Ліпше мені в сей Дунай топать, ніж з гидким, поганим до шлюбойку стать. Чуб. V. 162. Ум. поганенький. Я знаю однієї поганенької (пісні). Рудч. Ск. І. 53.
Понавикати, -каємо, -єте, гл. Привыкнуть (о многихъ). Так уже діти в їх погано понавикали. Черниг. у.
Примусний, -а, -е. Изобрѣтательный, способный, находчивый. Мнж. 190.
Самітність, -ности, ж. = самотність. К. ХП. 18.