Безчуття, -тя, с. Безчувствіе, безсознательность.
Веріс, -су, м. Раст. Верескъ, Calluna vulgaris Salis.
Відсторонитися, -ню́ся, -нишся, гл.
1) Посторониться.
2) Отстраниться. Краще відсторонитись, ніж і собі у біду попасти.
Дорожи́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Дорожиться, дорого запрашивать. Будьте ласкаві, не дорожіться: адже ж і горілка відрами дешевша, як квартами.
Навперева́ги нар. Кто кого перевѣситъ, колеблясь въ ту и другую сторону. гра́тися навпереваги. Кладуть доску срединою на какую-либо подставку такъ, чтобы концы ея оставались свободными и могли балансировать; на каждомъ концѣ садится по играющему, которые и приводять въ колебательное движеніе доску. Отсюда взятое, выраженіе это употребляется въ значеніи: бороться съ кѣмъ — чья возьметъ, чье преимущество будетъ. грався він з долею навпереваги. То попадалъ въ несчастье, то снова побѣждалъ препятствія.
Обнімчувати, -чую, -єш, сов. в. обні́мчити, -чу, -чиш, гл. Онѣмечивать, онѣмечить.
Почарувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Поколдовать.
2) Очаровать (многихъ).
Просити, -шу́, -сиш, гл. 1) Просить. А я завше Бога прошу з вечора до ранку, да щоб ти мав щастя й долю, мій милий коханку. Прошу я її милою прозьбою. 2) Приглашать. Хазяйка тим часом вечеряти просить. 3) смерти на себе просити. Накликать на себя смерть. Сам на себе смерти просив.
Розбужатися, -жаюся, -єшся, сов. в. розбуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Пробуждаться, пробудиться. Встаньте, браття, та розбудітеся.
Скіць! меж. = скік. Троянці наші чуприндирі на землю скіць! як там були.
