Боротати, -таю, -єш, гл.
1) Очищать отъ шелухи (просо).
2) Тормошить? Сбивать съ толку? Ви мене заборотаєте, як от будете хапати та з одного, та з другого боку! Бас багато, а я один, — де ж мені вас усіх поділити? — Та ви сами себе боротаєте.
Вимокати, -каю, -єш, сов. в. вимокти, -кну, -неш, гл.
1) Вымокать, вымокнуть. Ой як же тій коноплиночці у ставу вимокати.
2) Мокнуть, измокнуть. Бовть у воду! Викис, вимок.
Дери́нник, -ка, м. Раст. Rubus caesius.
До́нька, -ки, ж. Ум. отъ до́ня.
Либоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = либати 2.
Майо́рці, -ців, м. мн. Раст. Zinnia elegans L.
Набри́жжувати, -жую, -єш и набри́жкувати, -кую, -єш, гл. Морщить, стягивать въ складки. набри́жжувати чо́боти. Такъ сдвигать голенища, чтобы они были въ складкахъ.
Одіватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. одітися, -дінуся, -нешся, гл. = одягатися, одягтися. Красна дівчина полощиться, полощиться, одівається.
Порозметувати, -тую, -єш, гл.
1) Разбросать (во множествѣ).
2) Разорвать (во множествѣ).
Потовчи, -чу, -че́ш, гл. = потовкти.